PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Волынскую трагедию, которая произошла 70 лет назад, назвали «этнической чисткой»

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Волынская трагедия для поляков — это этническая чистка с элементами геноцида, но собственно не геноцид. Так решил польский сейм. Для признания геноцидом не хватило нескольких голосов. Но даже такая смягченная формулировка, по мнению украинских историков и общественных деятелей, напрягает украинско-польские отношения. Напомним, в 40-е годы прошлого столетия в этническом противостоянии погибли десятки тысяч и поляков, и украинцев.
В Сейме союз левых демократов пошел в наступление. Часть депутатов предпочитает, чтобы в постановлении Сейма волынские события назвали геноцидом.

Лешек Милер, председатель оппозиционной партии «Союз демократических левых сил»:

Це був геноцид і тут не може бути жодних сумнівів, а те, що в прийнятому законопроекті немає цього слова. Це ознака того, що відбувається звичайна політична гра. Пам’ять про цю трагедію є важливіша, ніж політичні різниці між партіями.
Но спикер польского парламента ставит левых на место. Говорит, в настоящее время с Украиной ссориться не время.

Ева Копач, спикер польского сейма:
Ми можемо розказувати своїм внукам, своїм дітям, яка була правда і про цю всю історію. Однак тут є ще один важливий елемент, котрий потрібно враховувати,  а саме добра політика для держави. Ми не можемо ізолюватись, палити мости. Тоді коли глави Церков заохочують нас до поєднання і тоді коли є певні вчинки, котрі свідчать про те, що ми являємось послом України для того, щоб вона вступила в Євросоюз, ми повинні дбати про те, щоб вирвати Україну з обіймів Росії.
Вопрос на голосовании за то, чтобы назвать события на Волыни «геноцидом поляков», провалилось — 212 депутатов проголосовали «за», 222 против, трое воздержались.  
Теперь события Второй мировой, который разворачивались на Волыни между УПА и Армией Крайовой, поляки будут называть мягче: «этническая чистка» вместо «геноцид». Но даже такое решение Сейма, по мнению общественного комитета примирения — является шагом назад на пути к пониманию между двумя странами.
Под словами «одностороннее постановление сената обидно для современных украинцев, которые уважают своих предков» подписались первый президент Леонид Кравчук, патриарх Филарет, кардинал Любомир Гузар, историк Владимир Вятрович и другие.

Владимир Вятрович, историк:
Якщо ми говоримо про польсько-український конфлікт, то тут українці і поляки були одночасно жертвами і такими, хто чинив злочин проти іншої нації.
Также историки напоминают — примирение относительно Волынской трагедии было решено еще 10 лет назад. Лидеры государств Леонид Кучма и Александр Квасьневский открыли памятник украинско-польского примирения и произнесли общее заявление.

Леонид Кучма:
Сьогодні ми ставимо собі мету діяти в дусі історичного примирення, засуджуючи обопільні кривди. Дуже важлива готовність польської сторони відкрито обговорювати жертви з українського боку, адже мирне населення волинського краю також зазнало тяжких втрат в 43-44 роках.
Александр Квасьневский:

Стоїмо у підніжжя хрестів. Вони є знаком муки, але й надії. Ці хрести символічно височать над могилами поляків і над могилами українців. Ми повернулися і стоїмо, поляки і українці, на замученій землі.
Черед два дня на Волынь опять приедет польский президент. Теперь уже Бронислав Комаровский будет молиться за жертв Волынской трагедии.