PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Лист солдата Воробйова. Щоб пам’ятали

Вікна-Новини

Він думав, що загине, коли писав листа дружині й дітям, обмалював свою руку, щоб у них лишилася хоч якась пам’ять про нього. Сьогодні остання історія про неймовірний зворушливий лист солдата Воробйова, якого він написав у перші дні війни у Кам’янцІ-Подільському. Він не вірив, що виживе. Настільки любив свою дружину, що аж 15 разів згадав її ім’я, але вона цього листа так і не отримала.

Це четвертий, заключний сюжет з циклу сюжетів про події Другої світової війни – найбільш кривавої сторінки людства. Це події, які не можна забути і стерти з історії, але ми мусимо зберегти їх у пам’яті, аби вони не повторилися.

Перший сюжет з циклу про хранительку фронтових записок. Якби не фронтові листи, які вона зберігала десятки років, ми багато б чого не знали про ту страшну війну і про тих людей, які віддали життя за мир на нашій землі. Вона пройшла крізь німецький полон, не один раз прощалась із життям. І дала тоді собі слово: якщо виживе – зробить усе, аби люди дізналися про своїх героїв і завжди пам’ятали їх.

Другий сюжет про фронтові трикутники, написані нашими солдатами. Їх забрали з собою німці, коли заходили до Кам’янця-Подільського. Понад 70 років листи, які так і не дійшли тих, кому були призначені, зберігали в Австрії. Та вони таки повернулися на Батьківщину і тепер, хай минуло так багато часу, спробують знайти своїх адресатів.

У третьому сюжеті на пошуки невідомих адресатів непрочитаних листів вирушила знімальна група програми “Вікна-Новини”. Це надзвичайно складна й копітка справа, бо більшості людей, яким писали ці листи, вже давно нема серед живих.