12-летний мальчик, которого называют ребенком Майдана, променял детство на войну

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Його фото облетіли всі світові видання. Тим часом у себе на Батьківщині він і досі дрібний злодюжка. Дванадцятирічного Романа Савельєва називають дитиною Майдану та українським Гаврошем. Під час сутичок в центрі Києва він відчайдушно поривався в бій.

Його життя зараз просто неба, біля старенького ноутбука. Він раз по раз передивляється відео з найяскравішими моментами свого життя: «Коли я дивлюсь, я думаю, коли ще таке буде».

2,5 місяці тому кадри сколихнули світ. Посеред пострілів, у чаді від сльозогінного газу, в саморобних обладунках — не на життя, а на смерть — б’ється 12-річна дитина.

Фото малого Ромка Савельєва опинилися на обкладинках газет та журналів. А потім два місяці про нього не було ні слуху ні духу.

Містечко Яготин – батьківщина Роми. Хату Савельєвих там знають усі. Сусіди одразу кажуть — діти у циганській родині росли як бур’ян при дорозі. Хтось зараз в тюрмі, хтось у притулку, мати у розшуку за невиконання батьківських обов’язків. До Роми усій його рідні не було ніякого діла.

Єдиний, хто пишається хлопцем, це його старший брат. Одначе, самого Рому і він більше як півроку не бачив.

В його наметі — скрізь фотокартки. Рома звик до спалахів фотокамер. Під час боїв він був улюбленим об’єктом фотографів. Вибухали гранати, Київ сповивав дим, а він пліч-о-пліч із дорослими дядьками йшов лава на лаву із беркутом.

Про ті всі події він ладен пригадувати годинами. От тільки про своє життя до Майдану, там, в Яготині говорити відмовляється. Коли повіяли вітри революції, він поїхав з дому на одній з приміських електричок. У Києві, розпочався його особистий Майдан.

Перемога Майдану стала його перемогою над собою. Він вже не краде, як тоді, на вокзалі. Він вчиться бойовим прийомам, прибирає, готує їсти. І дорослі чоловіки мають його за побратима.

Рома ледве вміє читати й писати, але не збирається повертатися до Яготина та йти в школу. В яготинській школі №1 по документах і досі значиться в учнях Роман Савельєв. Там він для усіх нещасна дитина: «Діти, які живуть отак у родинах, їх багато їм треба виживають, у таких ситуаціях вони ведуть себе як дорослі».

В нього і справді дорослий, прокурений голос. Доросла манера ходити. Навіть камуфляжний одяг і той для дорослих, Рома лише вкоротив штани. Він ніколи не мав нормальних, людських іграшок. Та й дитинства в нього, власне, також не було. Вперше, у свою велику війну, Рома зіграв на Майдані. Тепер йому сняться недитячі сни про смерть.

«Найстрашніше – коли хлопці падали. Коли ти стоїш, а він біля тебе брик і упав».

Своїм друзям у тій грі він зараз ставить лампадки. Бо війна виявилася справжньою.