В Днепропетровск хлынул поток беженцев с Востока

Вікна-Новини

Вікна 18:00

До Дніпропетровська хлинув потік біженців з буремного Сходу. Втікають поодинці та цілими родинами. Здебільшого, це дружини військових з дітьми та проукраїнські активісти. Бо висловлення своєї позиції може коштувати їм життя.

Олексій Біда став заручником луганських сепаратистів. Кілька годин поспіль його катували, бо відкрито висловлювався за єдину Україну. Лише дивом Олексію вдалося вирватися з полону.

«Все понимают, что создание Луганской народной республики и ДНР — это не волеизъявление народа, а буферная зона. Такая же, как Абхазия для Грузии, как Приднестровье для Молдавии. Никто не хочет жить в том!» — за таку позицію сепаратисти зненавиділи чоловіка та подали до чорного списку.

У Луганську Олексія добре знають. Він – громадський активіст, один з патріотів місцевого майдану. Виступав на мітингах за єдину країну та досі збирає допомогу українським військовим. Віднедавна чоловікові почали надходити погрози. Та Олексій не скорився. Тоді бойовики взяли його в заручники. Він саме фільмував штурм військкомату, як сепаратисти його схопили, зв’язали руки та повезли в захоплену будівлю управління СБУ. Разом з Олексієм схопили і активістку Ганну Мокроусову, яка стала на його захист.

Протягом п’яти годин Олексія били та катували. Потім у знесиленого чоловіка вимагали інформації про інших активістів.

«Очень они интересовались людьми, которые представляли для них какую-то угрозу. Это ультрас, это самооборона, это сотня. Доставали оружие, передергивали затворы. Угрозы тоже были самые разные: от покалечить — до завести в подвал и расстрелять».

Тої ночі наречена Олексія Юлія не стулила очей. Жінка здійняла на ноги все місто. І після довгих перемов із сепаратистами Олексія відпустили.

«Там были синие, черные следы, не только на спине, на ногах и руках. На руках следы от веревки, он до сих пор сейчас не чувствует части кисти. От цепи, от звеньев след и на ноге, от дубинки прям вытянутый след. Когда увидела побои, поняла, что пора что-то менять», — розповідає Юлія Кішенко, наречена Олексія.

Олексій з болем переглядає відео знущань, яким піддають бойовики його побратимів у Луганську. Михайла Логвіненка, охоронця місцевого Майдану, затримали, бо зривав листівки за псевдореферендум. Заручниками лишаються троє активістів луганського майдану, ще двоє зникли безвісти.

Через такі страхіття Олексій змушений був покинути Луганськ. І вже четвертий день він з нареченою та 15-річною донькою в Дніпропетровську. Чоловік уже знайшов роботу й так само активно допомагати переселенцям зі Сходу: підшукує для них житло, транспорт, збирає продукти та речі першої потреби.

Олексій створив спеціальний сайт «СХІД –SOS»: і для втікачів, і для тих, хто хоче їм допомогти. У Дніпропетровську вже сотні біженців зі Сходу, серед них — двадцятеро дітей. Живуть у гуртожитках та на квартирах небайдужих мешканців. Ні з ким не спілкуються, бо страшенно бояться.

«Ті, шо багато людей приїхали, це жінки військових. І вони прямо сказали, що їх вже вичислили терористи і вже йде полювання за ними. Ті люди, які до нас їдуть — це люди середнього статку — у них нема можливості винаймати житло. Тому, якщо це можливо, будь ласка, звертайтесь до нас», — каже активістка Ніна Єлоєва.

Вже у безпеці Олексій та його наречена Юлія за кілька тижнів одружаться. Життя триває, кажуть вони, і навіть війна безсила перед справжніми почуттями.

«У нас свадьба будет в украинском стиле, и не расстреляют ли нас, когда мы будем ехать по городу Луганску, то решили, что мы сделаем это все равно. Жизнь продолжается и нужно действовать!»