PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
В Одессе продолжают прощаться с погибшими 2-го мая |Відео новини України

В Одессе продолжают прощаться с погибшими 2-го мая

Вікна-Новини

Вікна 18:00

В Одесі продовжують прощатися із загиблими другого травня. Більше сорока — вже поховали. Останнім, тіло якого упізнали напередодні, виявився журналіст та музикант Дмитро Іванов. Він 44-й у кривавому списку. У нього немає рідних, ховатимуть чоловіка друзі та однокласники.

Відомого одеського журналіста та музиканта Дмитра Іванова знайшли мертвим у будинку профспілок. Він вчадів. Два тижні чоловіка ніхто не шукав, в Одесі він не мав родичів. Аж раптом невідомий зателефонував Тимурові.

«Совершенно непонятные люди мне начали звонить и говорить. Первый человек, который его нашёл непонятно кто, никто его не знает, никто его не видел, и встречаться он отказался», — розповідає колега загиблого Тимур Седамєтов.

Тимур спочатку подумав, що це кепський жарт. Та коли телефон Дмитра вкотре не відповів, товариш все ж таки вирушив до моргу.

«Опознавали его по фотографии, потому что он в морге со второго числа и в первый день было его проще опознать по фотографиям, чем то, что уже сейчас лежит в гробу», — розповідає колега загиблого Тимур Седамєтов.

Тимур досі не збагне, чому Дмитро 2 травня опинився у Будинку профспілок, адже був абсолютно аполітичним. Він грав у різних гуртах, а на телебаченні вів музичні та молодіжні передачі.

Олексій Коршунов — близький друг та однокласник Дмитра. Саме йому після довгих вмовлянь, таки дали дозвіл поховати загиблого. Адже рідних в Одесі у музики немає.

«Родных нету, мама умерла, Дима квартиру продал. Где он проживал в последнее время даже никто не знал. Всё-таки это наш товарищ, друг, мы с ним вместе росли», — каже приятель загиблого Олексій Коршунов.

Про те, що саме Дмитро робив на Куліковому полі у той страшний вечір, чоловік також не розуміє.

«Я считаю, что это случайность, роковая и несчастная случайность. Может, приходил к кому-то из знакомых, не знаю, он не был здесь. Дима вообще был от политики далёк, он был личность творческая», — каже приятель загиблого Олексій Коршунов.

Список загиблих в Одесі складають самі мешканці міста, та ще довчора прізвища Дмитра у ньому не було. Туди його вписали вже після упізнання. Офіційного ж переліку загиблих правоохоронці не оголосили й досі. Брак відомостей породжує багато чуток, каже Юрій Ткачов. Він незалежний журналіст, який проводить власне розслідування трагічних подій. До справи взявся дізнавшись про загибель друга.

«Есть цифры которые говорят о 70 человек, есть несколько сообщений о цифрах более ста человек, есть цифра даже о порядка 200 человек. Но, на данный момент я не увидел ни одного доказательства, и других фактов, кроме свидетельских показаний, которые бы говорили, что людей было больше», — відповів Юрій Ткачов, журналіст, член штабу розслідування події 2-го травня.

Журналіста та музиканта Дмитра Іванова поховають вже завтра, в Одесі, поряд із його мамою.