PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

На історичному пагорбі у столиці розгорнулася війна

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Війна на історичному
пагорбі у столиці. Слідом за Щекавицею, де будівельні роботи тривають з
минулого року, забудовники дісталися іншої гори – Юрковиці. Черговий
будмайданчик звели просто над схилом гори. Як знищують історію – бачив
Ігор Андрющенко.

Ще минулого тижня
тут був історичний схил, а тепер – будмайданчик: коріння зрубаних
дерев, сліди великої техніки та новенький паркан.

Трохи нижче від
хреста, що з краю Юрковиці, 25 тисяч років тому жили люди. І це було
найдавніше зі знайдених на Київщини поселення. За Київської Русі тут
спинялись варяги, а 11 сторіччя була церква. Але сучасні поселенці
будують не під, а на славетній горі, не надто зважаючи на її статус
охоронної зони.

Паркан пахне свіжим
деревом та лише набуває характерного зеленого кольору. Але щойно
вгледівши камеру, фарбарі згортають роботи.

Шефа поки що не
видно, будівничі ховаються у вагончику. Історик Михайло Кальницький
зауважує – не дарма. Він бо – член Державної колегії товариства охорони
пам’яток, саме з ним треба погоджувати забудову в історичних
місцях.

Михайло Кальницький, історик, член Державної колегії товариства
охорони пам’яток:

Це
пам’ятка нацзначення. Я як член колегії цього товариства не пригадаю,
щоб до нас приносили хоч один з особняків, які тут
зведені.


Михайло пригадує:
коли був тут востаннє, два роки тому, цих розкішних, але досі
незавершених котеджів тут не було – лише дерева й зелень. Тепер –
зеленіють будівельні паркани. Нарешті з’являється шеф. Увагою преси не
надто тішиться.


Олександр Лишенко, забудовник ділянки:


Не тыкайте мне
микрофоны в лицо, мне неприятно! Уберите камеру – я покажу вам
документы.

Пояснює: земельну
ділянку купив у такого собі пана Кравченка. Своє будівництво давно
погодив у всіх інстанціях.

Олександр Лишенко, забудовник ділянки:

Я не занимался
отводом этой земли, я купил готовый участок у другого
собственника
.
Ес
ть обгрунтування на
строительство этого дома. Минкульт Украины, департамент культурной
спадщины и культурной ценности. Это достаточно для вас?

За документами,
остаточний дозвіл на руйнування схилу дало Управління охорони
культурної спадщини Міністерства культури. «Вікна» звернулися із
запитом до його керівника, щоби з’ясувати, з яких причин Юрковиця
втратила історичне значення. Але відповіді поки не отримали.

Олександр Сергієнко, директор ГО «Інститут
міста»:

Власник лукавить: він знав, що це земля заповіднику «Стародавній
Київ». Він не є добросовісним набувачем, хто там був першою особою, на
яку виділили ці 10 соток. Це може бути хто завгодно, будь-яка підставна
особа.

«Вікна» дізналися,
що першим цю землю безкоштовно отримав пан Едуард Кравченко, рішенням
Київради від 29 квітня позаминулого року. За рік він продав її
Лишенкові. Голова КМДА Олександр Попов каже: таких рішень Київради
часів Черновецького було чимало. До прикладу, того самого числа
датовано ще 4 рішення про надання землі на схилах Юрковиці.


Олександр Попов, голова КМДА:


Ми
зв’язуємося з прокурором міста, він проводить розслідування і робить
відповідний припис щодо зупинки будівництва. Наступний крок –
повернення ділянки місту.

Незважаючи на
сумнівний статус землі, її власник будівництва не припинятиме.
Старенький Юлій добре пам’ятає ЮрковИцю недоторканою. Він пасе кіз на
її схилах уже 20 років. Жаліється: скоро доведеться шукати нову
пашу.