PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Слідом за Росією, Україна запровадила утилізаційний збір

Вікна-Новини

Україна запроваджує утилізаційний збір з імпортних
автомобілів після невдалої спроби домогтися скасування аналогічних заходів
проти своєї продукції в Росії. У Мінекології запропонували позбавити цього
збору лише вітчизняних виробників, що, на думку імпортерів, загрожує країні
розглядом в органах СОТ. При цьому на позицію РФ Україні також не вдасться
вплинути цим рішенням – частка українського ринку в постачаннях російських
виробників надто мала.

В Україні утилізаційний збір запровадять з імпортованих у
країну легкових і вантажних автомобілів, автобусів та спецтехніки. Відповідний
проект постанови уряду “Про деякі питання заготівлі та утилізації
непридатних до використання транспортних засобів” Міністерство екології та
природних ресурсів (МЕПР) опублікувало в середу ввечері, пише
“КоммерсантЪ-Украина”.

Нині в країні списується близько 100 тис автотранспортних
засобів щороку, наголошується в супровідному документі до проекту. При цьому
належного механізму їхньої утилізації немає. Утилізувати техніку імпортери
повинні будуть самостійно, або підписавши договір з уповноваженими
підприємствами. Для фінансування цієї програми з імпортерів автомобілів буде
стягуватися збір.

Розмір і терміни введення утилізаційного збору в документі
не вказані. У проекті зазначається, що Мінекології та Мінекономрозвитку
необхідно у двотижневий термін підготувати мінімальний розмір збору. Але глава
уряду Микола Азаров раніше заявляв, що він може становити близько 1 тис дол за
одиницю техніки. “Якщо ми теж введемо плату для російських автомобілів за
утилізацію, то вони на нашому ринку будуть коштувати на 1 тис дорожче, і
українці не будуть їх купувати”, – заявляв він.

У документі прямо вказується, що цей захід вживається у
відповідь на дії Росії, яка запровадила утилізаційний збір з 1 вересня, що
призвело до подорожчання українських автомобілів на 10-12%, наголошується в
пояснювальній записці до постанови. В результаті українські компанії ризикують
втратити близько 50% продажів – саме стільки тепер експортується в РФ, додають
експерти. Річ у тім, що вітчизняна продукція знаходиться в нижньому ціновому
сегменті, який чутливий навіть до невеликих змін ціни. А утилізаційний збір
становить для легкових автомобілів від 609 до 1,37 тис дол залежно від об’єму
двигуна, для вантажівок – 4,5-12,1 тис дол у залежності від тоннажу.

Україна намагалася домовитися з РФ про незастосування збору
стосовно своєї продукції. За два дні до набуття чинності цього збору Київ
запропонував Москві чотири варіанти компромісу, заявляв раніше міністр
економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко (контролює також одного з
найбільших автовиробників “Богдан”), але жоден з них не спрацював.

Зараз баланс торгівлі автомобілями між Україною і Росією –
на користь останньої. За підсумками I півріччя імпорт автомобілів з РФ в
Україну становив 19,5 тис на суму 167, 8 млн дол (автобусів 328 на суму 7,9 млн
дол), зазначають у Держстаті. Для порівняння: Україна за цей період
експортувала до РФ 13,9 тис автомобілів на суму 108 млн дол і 404 автобуси на
суму 18,4 млн дол. “Росія експортує 2-3% автомобілів в Україну із
загального обсягу виробництва, тоді як Україна майже 50%”, – зазначає
гендиректор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів Олег Назаренко.

Росія не пішла на скасування збору для української
продукції, позаяк тоді аналогічних преференцій зажадають й інші імпортери,
вважає аналітик російського “ВТБ Капіталу” Володимир Беспалов. Але,
на його думку, країни, втім, можуть знайти компроміс у цій ситуації. “РФ
може створити умови для відкриття складання українських автомобілів у Росії.
Або з українських імпортерів можуть зажадати обов’язкових гарантій щодо
утилізації автомобілів після закінчення терміну їхньої експлуатації, який зараз
діє стосовно російських виробників”, – припустив він.

Запровадження збору тільки з імпортної продукції може
трактуватися як порушення норм СОТ, вважає Олег Назаренко. Справляння збору як
з імпортерів, так і з виробників передбачала перша редакція постанови. Але цей
документ не було ухвалено через позицію Мінекономрозвитку: “Ми відправляли
проект у профільні міністерства, але якщо від більшості ми отримували якісь
доповнення, то МЕРТ взагалі ігнорував його”.

Директор департаменту маркетингу концерну “Ніко”
Ярослав Вовк вважає, що в нинішньому вигляді збір чинитиме негативний вплив на
ринок і може призвести до скорочення продажів нових автомобілів на 10%.
“Незначна частина споживачів переорієнтується на вітчизняні автомобілі,
але більшість покупців просто рідше будуть міняти машини”, – каже він. За
словами пана Назаренка, імпортери будуть просити уряд не стягувати з імпортерів
збір, а обмежуватися гарантіями з утилізації автотранспорту після закінчення
терміну експлуатації.