PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
У Новобогданівці – новий вибух. Охоронцеві небезпечних складів одірвало руку | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Новобогданівці – новий вибух. Охоронцеві небезпечних складів одірвало руку

Вікна-Новини

Вiкна 18:00

Він навіть не
зойкнув, коли у його руках розірвався снаряд. У Новобогданівці продовжують
лунати вибухи. Цього разу на вибухівку натрапив охоронець небезпечних складів.
Йому відірвало руку. Нині батько шістьох дітей став інвалідом. Вибухонебезпечна
спадщина артбази не дає спокою й іншим мешканцям.

Сторож Олексій
Сазонов – нова жертва Новобогданівської артилерійської бази. Охороняючи
територію від мисливців за вибухівкою та металом, чоловік натрапив на бойовий
набій для знешкодження бронетехніки. Вирішив підняв його. Той вибухнув просто у
руках.

Дмитро Дьомин, травматолог:

Пальцев практически не
было. Запястья и пястные кости были раздроблены, мягкие таки были раздроблены,
разорваны, сухожилья также представляли собой
, грубо говоря,
месиво.

Постраждалий
каже: ніколи не вірив у оптимістичні рапорти військових про повне зачищення
території від вибухівки. Та не очікував натрапити на боєприпаси особисто. Коли
побачив – розгубився.

Олексій Сазонов, сторож військової частини:

В тот момент, когда я
нагнулся
, поднял и произошел хлопок. Я 8 лет
проработал, уже знаю, что это такое. Сколько было всего, сколько сталось,
сколько еще может продлиться все это дело.

За словами
постраждалого, на військовій території й досі повно вибухівки. Земля поволі
віддає те, що порозліталося під час вибухів на артбазі 2004 року. Знімальна
група «Вiкон» недовго шукала дірки у паркані спорожнілої артбази. Порізані
колючі дроти військового штахетника красномовно свідчать – сюди не заростає
народна стежина.

Робити поспішні
висновки що надзвичайної події на новобогданівській артбазі зарано, – твердять вояки.
Вони саме проводять перевірку.

Юрій Гром, заступник військового прокурора:

Делать поспешные
выводы еще рано, проверка еще не окончена, нет еще заключений экспертизы,
проводится опрос должностных лиц воинской части.

Про те, вибухівці
у Новобогданівці не покладено край тут знають навіть діти. Місцеві підлітки
кажуть, що часто тиняються хащами у пошуках військових скарбів.

Віталій Левашов, школяр:

Монеты ищем и нашли
ящик не взорванных гранат, мины под елками, это в Троицком было. Мы сразу
открыли, посмотрели, разбежались в разные стороны, позвонили в МЧС
,
они приехали, мы это даже на камеру снимали. А так по селу здесь иногда
находятся. В огородах. Во
, трактор пропахал,
и там находятся всякие взрывчатки.

Цей чоловік каже,
що у ямі за його хатою й досі покоїться вибухівка, яку вісім років тому
піротехнікам не вдалося дістати із землі.

Мешканці Новобогданівки
зізнаються, й досі іноді чують якісь вибухи з боку артскладів. Тож, тепер й задарма
не хочуть ділянок тієї, нібито очищенної від вибухівки землі, яку військовики
пропонують селянам.

Не хоче брати
цієї землі і місцева влада, якій пропонували влаштувати там сільгоспугіддя чи
насадити ліс. Вибухонебезпечна земля нікому не потрібна, втім і далі збирає
криваві врожаї. Що з нею робити – ніхто не знає.