PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Українець створив їстівну упаковку

Вікна-Новини

Винахідник з
Харкова розв’язав проблему утилізації пакувальних матеріалів, над якою б’ються
науковці зі США, Німеччини, Японії та Фінляндії. Співробітник лабораторії
генетики, біотехнології та якості біосировини інституту рослинництва ім. Юр’єва
Сергій Тимчук створив упаковку з культурних рослин. Робота над їстівним
винаходом тривала майже 15 років.

“Перше, що
мені спало на думку – це культурні рослини, які є основним джерелом нашого
харчового раціону. Потрібен був плівкоутворювач. Для цього підходив крохмаль,
який одержують з пшениці, жита, кукурудзи. Виявилося, що для плівки найбільше
підходить крохмаль з кукурудзи”, – розповів Сергій Тимчук.

За його словами,
за допомогою їстівної плівки, можна, наприклад, збільшити термін придатності
хліба від кількох днів до місяця. При цьому хліб можна їсти, не знімаючи
плівки, додає винахідник.

З цього ж
крохмалю можна робити і піддони для м’яса, стверджує Ткачук, піддон вариться
разом з м’ясом і вже через кілька хвилин від нього не залишиться й сліду, а
відвар виходить чудовий.

Науковець також
зазначив, що біоутилізовані пакувальні матеріали не змінюють смаку їжі, а
викинута плівка через 4 тижні розкладається у природному середовищі.

Проте говорити
про масове виробництво такої плівки зарано – підприємцям дешевше робити
звичайний поліетилен. Єдиний шанс розпочати масово випускати їстівну упаковку –
зобов’язати впроваджувати її на урядовому рівні, вважає винахідник.