PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Столичні активістки відкрили черитишопа. Гроші витрачають на доброчинність

Вікна-Новини

Вiкна 18:00

Допомогти хворим
дітям взялися столичні активістки. Вони збирають непотрібні речі, продають їх,
а зароблені гроші – віддають на доброчинність. Нині в них нова мета.

Юлія Янчар, журналістка:

Це магазин вживаного одягу, однак не секонд-хенд і
не для дрес-кросингу – це коли люди обмінюються одягом. Черитишоп – нове слово
в Україні. Це коли одні приносять одяг – інші його купують. Різниця лише в
тому, що прибутки йдуть на доброчинність.

Її звати Ганна і
вона зі своїми трьома подругами в Україні зробили те, що в США і в Великий
Британії існує понад півстоліття. Спершу дівчата працювали через Інтернет – за невеликі
гроші, що вторгували із вживаних речей купували онкохворим дітям ліки. Аби
прибутків було більше – їхньою мрією стало відкрити реальний магазин.

Ганна Батуркина, співзасновниця черитишопу:

Здесь не было ничего,
все темное, не было окошка, просто все закрыто. И на выигранные деньги с гранда
мы поставили окно здесь. Постарались привести в порядок. Вот, пол покрасили,
стены сделали.

Перші речі
приносили з домівок, допомагали друзі. Все, що продають здебільшого брендове і
модне.

Серед асортименту
є й вечірні сукні. Та окрім одягу люди приносять ще взуття, книги, аксесуари і
навіть музичні інструменти.

Ця дівчина
постійна клієнтка доброчинної крамниці. Єдине, що їй заважає приходити частіше –
незручний вхід. Стрімка драбина на дах – не для слабкодухих.

Ганна Соболева, клієнтка черитишопу:

Ну, дома все равно у
каждого человека есть вещи, которыми он не пользуется, из которых он вырос. Они
лежат, просто занимают место и никому не надо. А есть люди, которым надо и
деньги, которые выручаются.

Тепер у дівчат-доброчинниць
нова мета – допомогти велосипедистам Києва. Із вторгованих грошей – відкладають
на велопарковання.

Ганна Батуркина, співзасновниця черитишопу:

Так как мы совершенно
не знали, сколько у нас будет денег, и как это будет продвигаться, мы решили
начинать с одной и дальше продвигаться. Хотим сделать три пока.

Велоактивістка
Ганна не з чуток знає, як бракує в місті велопарковань. Вона зі своїм
двоколісним конем не розлучається ні на мить – боїться, щоб не поцупили. Каже,
особлива проблема – парки, а ще магазини і ресторани.

Ганна Даниленко, велоактивістка:

Ты приезжаешь, тебе
надо поставить велосипед, припарковать его, сходить за кофе, водички попить, быть
уверенным, что ты придешь, а он никуда не денется.

Для повного щастя
велоактивістка каже: потрібно аж 300 велостоянок. Коли дізналась від «Вiкон»,
що для перших трьох збирають гроші в доброчинному магазині, не проти, щоб хоч
одна була саме біля нього.