PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Тяжкохвора киянка стрибає з парашутом і катається на мотоциклі | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Тяжкохвора киянка стрибає з парашутом і катається на мотоциклі

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Вона тяжкохвора, але
екстриму в житті їй точно вистачає. Вона сама собі його шукає. Киянка
Наталя Крук ледве рухає руками та ногами, але робить те, що не під силу
багатьом здоровим людям. Вона стрибає з парашутом, катається на байках
і сплавляється з гірських річок на каное. З відважною та сильною духом
спілкувався Борис Сачалко.

На склі Павлового
байка – наклейки з найгучніших рок-фестивалів.

Його колеса
об’їздили дороги Європи та Азії. Сьогодні можливості байка Павло
демонструватиме особливому клієнтові.

Наталя – хвора на
ДЦП. Її тіло щомиті хапають спазми, проте у неї безумна мрія – зловити
вітер на справжньому байкові.

Жодних шоломів,
жодних візків, все має бути, як насправді. Через судоми і біль ноги і
руки Наталі довго розгинають її друзі – аби дівчина змогла хоч якось
триматися за Павла.

Наталя – відома
юристка. У неї вдома – стоси течок із судовими справами і жодного
спогаду про невиліковну хворобу.


Олександр Кузьмін, друг Наталі:

У
будь-якій ситуації вона знаходить у собі сили залишатися веселою і не
показує, навіть якщо її щось турбує. Мені якраз такого не вистачає. Це
такий зразок для мене, як треба жити і на кого треба
рівнятися.

Це за дві години до
поїздки на мотоциклі Наталя зізнається: мрія зловити вітру на байку –
вже не перший безумний вчинок.

Ось вона стрибає на
роуп-джампінгу. Із київського Пішохідного мосту просто у Дніпро. А ось
вистрибує з літака на висоті 4 кілометрів.

Свої безумні вчинки
вона планує з друзями. Її екстриму не зміг повторити жоден з
них.

Наталя Крук, киянка:

Мені
просто цього хочеться. Розумом-то я доганяю, що, по-перше, це
небезпечно, але тим самим розумію, для чого я це роблю – я даю приклад
людям. Для мене це дуже важливо: щоб моє життя давало людям якісь цілі
– якщо я змогла це, то чому ти не зможеш.

Під музику
Rammstein, під ревище мотоциклу вона об’їжджає столичні тисняві.
Заледве тримаючись у сідлі, радіє як дитина. Сьогодні збулася ще одна
її мрія.

На цьому перелік її
екстремальних вчинків не закінчується. Наталя розповідає «Вікнам»: вже
наступного року хоче пірнути з аквалангом.