PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Як у столичному дитсадку привчають до китайської мови | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Як у столичному дитсадку привчають до китайської мови

Вікна-Новини

Вiкна 22:00

Вони лише недавно
навчилися говорити. І майже відразу – китайською. В одному зі столичних
садочків упровадили незвичну новацію, – навчають дітей мови Піднебесної. Бо
переконані, через десятиліття-два, без неї – ніяк. Як дається українським
малюкам китайська грамота.

Вони по кілька
разів на тиждень збираються, щоби побігати, поспівати та погратися. Діти
думають, то така розвага. Дорослі певні: це уроки китайської. Ось так, до
прикладу, вчать малюків цифр. А так – слів.

Мовою Піднебесної
ті знають – їх уже із сотню. І вибирають найулюбленіші.

Їх у гурті менше
від десятка, наймолодшому – три. Найстаршій уже шість. Викладачі – справдешні китайці.
Зей Лі Нін колись у Києві вчилася вокалу, потім опанувала професію педагога. І
нині свою непросту мову викладає студентам і малюкам. І від останніх – просто в
захваті.

Зей Лі Нін, учителька китайської:

Дети сейчас учатся
китайскому языку очень быстро. Лучше, чем я думала.

А вигадав усе це
він – засновник і заразом вихователь дитсадка. Чотири роки тому сам зацікавився
Китаєм і почав вивчати мову, а згодом вирішив підсадити на неї й дітей. Бо
певен: знання китайської років через 20 стане підмурівком успішної кар’єри.
Поки ті, кому ту кар’єру робити, ще на горщиках, вигадує для них ігри. Ось як
наприклад цю – для запам’ятовування назв частин тіла.

Андрій Коршак, засновник дитсадка:

Интересная игра. Показываешь
им, тхо – голова, шо, тхигу. А потом путаешь. Тхо, шо, тхигу. А они – о, неправильно,
неправильно. Т.е. начинают запоминать от обратного.

Додає, хоч нині
все видається веселим, спершу заохотити дітей до такої науки було непросто.

Андрій Коршак, засновник дитсадка:

Первые слова, которые мы
учим – это не «здравствуйте» и «до свиданья», а «стоп» – тхин, и «бусин» – не
делай.

Малюки, що про
всі ті педагогічні складнощі й гадки не мають, діляться, чим їм припали до смаку
незвичні звуки.

Тож, завершивши урок
китайської, йдуть дивитися мультфільма. Також мовою Піднебесної.

А керівництво
дитсадка вже планує після англійської й китайської запровадити дітям ще й третю
чужоземну. Та навіть не має сумніву, що все те в дитячій голові поміститься.

Андрій Коршак, засновник дитсадка:

После двух языков
ребенок готов учить сколько угодно. Дайте ему иностранца, он у него сразу
попросит телефон, жвачку и так далее.