PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Зообізнес із простягнутою рукою. На Хрещатик повернулося собаче рабство

Вікна-Новини

Вiкна 22:00

Бізнес на
тваринах із жахливими наслідками просто в середмісті української столиці. На
Хрещатик повернулося собаче рабство. «Вiкна» вже розповідали, як літня жебрачка
півроку тому ледь не звела зо світу безневинного цуценяти, заробляючи на ньому
гроші. Тоді кволу тварину з рук старої буквально вирвали зоозахисники. Після
розголосу цієї історії жінка зникла. Та тепер знову з’явилася. І це попри
звернення волонтерів до міліції.

Їй дев’ять
місяців. Звати Пруденс. Для своїх Прю або Прюшка. Вона ганяє за м’ячем. І виконує
команди, якщо схоче.

Це зараз Прю
життєрадісна безтурботна і майже доросла. Її люблять пестять і намагаються не
згадувати про минуле.

А колись шийка
Прю була такою. З глибоким розрізом до трахеї. Від гумового зашмурга. Собаченя
росло – гумка впивалася глибше і глибше. За крок до смерті її з рук ось цієї
жебрачки вирвали зоозахисники. Ветеринар констатував: ще 2-3 дні, і вона би
померла.

Прю забрали, а
вже наступного дня жебрачка сиділа з новим песиком. І того конфіскували. І
знову новий. Після виходу сюжету про милостиню з зашмургом на шиї жінка зникла.

Минуло півроку.

Песик сумирно
сидить на руках жебрачки. Майже не рухається. Його жаліють, гладять, дають
гроші – жінці.

Жебрачка
відмовляється віддати собаченя. Волонтерка Віка викликає міліцію.

Міліція довго не
з’являється. Зоозахисницям таки вдається забрати тварину. На прощання жебрачка,
яка буцімто не розуміє ні української, ні російської, мовить щось не лише
незрозумілою мовою.

Олена та Віка
оглядають здобуту у протистоянні тварину. Песик хоче пити.

Міліціянти
приходять. Через сорок хвилин. Віка має скласти пояснення чому викликала.

Віка розповідає:
після тривалої перерви жебрачка з’явилася на Хрещатику ще в серпні. Волонтерка
тоді забрала цуценя та написала заяву до міліції. Бо розцінює дії жебрачки як
жорстоке поводження з тваринами – за законом за таке півроку за гратами.

Вікторія Григорівська, зоозахисниця:

Не хотели никого ко
мне вызывать, чтобы принять заявление. Я все-таки добилась, что вышел ко мне
мужчина. И начал давит на совесть и говорить, что у бедной бабушки отбираю
хлеб. Приняли заявление, но как видите, ничего не действует.

Як з’ясувалося,
ходу заяві зоозахисниці слідчий не дав. Не побачив складу злочину. Як пояснили «Вiкнам»
у міліції, взялися б до справи, аби жебрачка сама їм сказала, що катує тварин.

Ігор Михалко, речник ГУ МВСУ в Києві:

Тобто, мотив, коли людина сама каже, що я не годую
тварину і таке інше. Такого не було. Як доказати, що зашморг на шиї чи витерта
шия тут є мотив знущання над твариною?

За жебрацтво в
Україні карають лише за умови залучення дітей. Про тварин і людей з
простягнутою рукою в законодавстві ані слова.

Ірина Душечкина, ветеринар:

Подобрали на Крещатике
собаку, перед ней лежала шляпа, то есть собака просила денег. Когда его
принесли к нам, люди думали, что он умирает. Он просто лежал тряпочкой. Собака была
в буквальном наркозе.

Ветеринарка
оглядає останнього відібраного у жебрачки зоозахисницями песика. Каже: суглоби
потовщені – певно рахіт, бо недогодований.

Людмила та Тетяна
– мати та донька, господині Прю не розуміють, як можна подавати милостиню тим,
хто заробляється на тваринах.