PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Черкаському університеті викладає 9-річний лектор

Вікна-Новини

 

Вікна 22:00

Йому лише 9, а він вже викладає в університеті.
Вундеркінда Віталика Нечаєва запросили читати лекції в Черкасах. Хлопець має
унікальну пам’ять на дати, події й легко відтворює зміст прочитаного. Та до
трьох років Віталій взагалі не говорив, зате потім одразу почав читати газети
вголос.
На лекції побували й «Вікна».


За звичайною трибуною цього лектора без стільця поки що
не видно. Адже йому лише – 9 років. Утім, сьогодні він викладає для вдвічі
старших за себе – студентів черкаського університету. Ті слухають затамувавши
подих.

Третьокурсниці Вікторія і Варвара такого юного лектора бачать вперше. Дівчата
не ймуть віри, як у голові 9-річного Віталія можуть вкладатися усі ці дати та
імена.

Вікторія Зінчук, студентка:

Дитина дійсно добре начитана, знає багато
інформації, видно, що багато начитана енциклопедій саме.

Варвара Кононенко, студентка:

Дитина досить розумна і розвинена не по
своїх роках.

Сам юний вундеркінд зізнається – усе дуже просто. Він багато читає. Наприклад,
про Київську Русь він прочитав у енциклопедії ще у 5 років. І одразу усе
запам’ятав.

Віталій
Нечаєв, лектор:

Я сам не знаю, мабуть у мене сильно
розвинута пам’ять, можу запам’ятати багато цифр, дат, навіть не знаю, чого в
мене така пам’ять. Дуже подобаються події минулого і хочеться знати, що було до
того, як на світі з’явився.

Ректор університету каже, коли дізнались про маленького вундеркінда одразу
згодилися на такій експеримент.

Анатолій Кузьминський, ректор ЧНУ ім.
Б.Хмельницького:

Ну, дійсно дитина унікальна, в мене,
правда, викликає тривогу, щоб ми цю унікальність не зіпсували, як ми це вміємо
робити, тому треба всіляко підтримувати і оберігати дитячу психіку, тому що
дитина 9 років всього.

А от мама 9-річного генія зізнається – раніше вони відвідували не університети,
а лікарів, адже до трьох років хлопчик взагалі не говорив.

Ольга Нечаєва, мати лектора:

Просто не розмовляв, він навіть мама не
казав, ну просто пару слів.

В усьому іншому Віталій – звичайна дитина, наголошує мама. Окрім книжок,
найбільше він обожнює комп’ютерні ігри.

Ольга
Нечаєва, мати лектора:

Дуже багато читає, шукає інформацію, дуже
любить комп’ютер, любить шукати те, що немає в книжках.

У майбутньому Віталій хоче усе своє життя пов’язати з
історією і стати кандидатом історичних наук. У Черкаському університеті ж
готові взяти хлопця на навчання щойно той хоч трішки підросте.