PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Римі є український «острів» з варениками і салом

Вікна-Новини

Вікна 22:00

У них інша кухня й інші смаки – однак і там ніяк без вареників і сала.
Українців у Італії не спокусиш ні пастою, ні сирами. Бо там вони їдять наші
харчі. Дедалі частіше українці для українців відкривають продуктові крамнички з
нашими продуктами.

Юлія Янчар,
журналістка:

Це один із центральних районів Рима. На
цій вулиці багато ресторанів та магазинів. Однак є один – особливий, де замість
Бонджарно, кажуть Добридень. – Добрий День!

Його звати Тарас, і він ще 92-го рідний Львів змінив на Рим. Спершу як і
більшість українців працював різноробом. За 10 років, коли грошей назбирав, разом
із мамою відкрив магазин для українців.

Клієнти спершу були лише українці, однак за десять років – українські ласощі
засмакували й італійці.

Тарас Кобик,
підприємець в Італії:

З самого початку італійці з трудом
заходили, ні як більше з цікавості заходили подивитись який асортимент, які
продукти українці, чим магазин торгує. Є деякі, що приходять там добрий день,
добрий вечір, там зразу стараються дивитися, як ми реагуємо.

Серед постійних клієнтів ось цей сеньйор Маріо. Він мало не щодня купує тут каву.
Розкуштував. Каже – в Італії такого немає.

Маріо Фатині, покупець української
крамниці:

Я приходжу сюди, коли тільки можу, по
червону ікру. У нас вона звісно є, однак лише тут справжня. Я був коли в Росії,
куштував, тому я знаюся на цьому й тому я тут. 

Крамниця2503-2

Смаки італійців різняться від українських. Це зазначає Тарас, однак забаганкам
клієнтів не опирається. Йому добре, коли вони купують.

Пан Богдан – український клієнт. Він заробітчанин. І в
нього сьогодні на обід вареники зі сметаною. Чоловік каже – для нього ця
крамниця – то не сама лише їжа, а й утамування ностальгії.

Богдан Виноград, покупець:

Італійська кухня подобається, але завжди
хочеться чогось нашого. Приємно прийти поговорити українською, побачити наші
українські продукти, поспілкуватися з нашими українськими людьми. То як є
український острівок в Італії.

Тарас каже, що такий малий бізнес в Італії годує всю його
українську сім’ю. Дружину з дітьми перевіз у будинок на околиці Рима біля моря.
І відкрити крамницю тут – зовсім не складно.

Тарас Кобик, підприємець в Італії:

Тут офіційно
подаєш прохання в різні інстанції і без проблем тобі видають ті самі ліцензії,
ті самі дозволи, і можеш починати спокійно працювати без ніяких перешкод. На
документацію – приблизно три тижні.

В Україну Тарас не повернеться. Бо, каже – дітей хоче
вивчити в Римі. А українського йому й тут вистачає.