PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

За 40 років скульптор створив більше 1000 виробів радянського фарфору

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Україна без фарфору. 150 років тому про майстерність українських виробів
говорили далеко за кордоном. А сьогодні з десятка керамічних заводів, які є в
Україні, художньої порцеляни не робить жоден. Проте майстри масово фальшують
радянську.

Він сам ліпить, сам формує, сам виливає, а потім гарячими
з печі витягає. Йому 87. За сорок років на різних заводах Владислав Щербина
створив понад 1000 скульптур – вагомий доробок того, що називають «радянський фарфор».

Владислав Щербина, художник, скульптор
малих форм:

«Земля крестьянам» –
собственно говоря. С такой штукой я сам ходил, знаю, как мерять
. Работы, которые я
делал искренне, их не тиражировали.

Порцелянові статуйки Щербини 50-70-х років – об`єкт полювання численних
збирачів. Тут ціни сягають від 300 доларів за тиражний виріб до десятків тисяч
за лімітовані витвори. За подружжя селян «З родинного альбому» на антикварному
ринку правлять близько 2-х тисяч доларів.

Потреби колекціонерів задовольняють підробники. Ось
колоритну пару «Біля колодязя» – фальшують найчастіше. Нещодавно на ринок
випустили ще два хіти скульптора «Тачанку» та «Червоного плугаря». Щербина не
ображається, але зітхає: копіювати треба ж майстерно.

Владислав Щербина, художник, скульптор
малих форм:

Он снял форму и решил посадить на один пьедестал,
во-первых, меньше, во-вторых, нарушил все. Даже не сумел пулемет, как следует
, сделать.

«Вікна» рушили на антикварні столичні торговища. З робіт Щербини
знайшли «Коробейника». Продавець запевняє: оригінальний і править 3 тисячі
гривень. Про інший крам чесно зізнається: майже 90 відсотків тутешнього
антикваріату – підробки.

Продавець:

Она даже не из фарфора сделана,
она выкрашена. Какой-то китайский песочный отлив. И вот вам
«Городница» написано. Фуфло!

Майстер каже, йому шкода збирачів радянської порцеляни.

Владислав Щербина, художник, скульптор
малих форм:

А оно такое советское, как я – турецкий. Они собирают «непотриб», дешевые подделки.

Він сам уже давно забув і орачів, і колгоспниць, і космонавтів. Каже, то був фарфор
іншої країни. А треба робити щось своє. Керамічні заводи, де працював
скульптор, майже всі закрито. У маленькій майстерні він творить в усіх сенсах
штучні шедеври, по 2-3 екземпляри. Виливає скіфів та сарматів, свої улюблені
циркові сюжети, втілює давньогрецькі перекази. Каже, на схилку літ відкрив для
себе бісквіт – білу випалену неполив’яну порцеляну.

Владислав Щербина, художник, скульптор
малих форм:

Фарфор бисквит – потрясающий для скульптора, он – рядом с
мрамором стоит.

Інколи він повертається в минуле. Якщо комусь з
колекціонерів вельми кортить мати в зібранні ностальгійну статуйку. Фігурка «Дано
наказ» 1960-го року – мабуть його найвідоміша. Створена для музею, не пішла в
тираж. Та й сьогодні, каже автор, її не множитиме.

Владислав Щербина, художник, скульптор
малих форм:

Это ж сдуреть можно – не интересно! Одну в год отлить еще
можно.

Ознакою авторства є підпис майстра. Він його продряпує поки тісто сире на дні
фігурки.

Владислав Щербина, художник, скульптор
малих форм:

Подделать невозможно!