У столичний ботсад зі свічками прийшла французька весна

Вікна-Новини

Вікна 22:00


Вони привезли свої свічки, щоб запалити в Україні весну – свою, французьку.
Столичний ботанічний сад поринув у світло.

Ольга Семак,
журналістка:

Французьку весну в Києві чи не в перше
зустрічають в жорстких погодних умовах. В столичному ботсаді так і хочеться
розіграти сюжет казки «12 місяців». Уявіть, 12-ро братів просто на снігу
розпалюють багаття, й з-під землі одразу починають лізти, крокуси, проліски та
інші цибулинні.

Та цьогорічна вулична вистава від французів сюжету як
такого не має. Глядачів просто запрошують поспілкуватися біля вогника. Вогник
забезпечує кілька тон металевих конструкцій – такі собі урбаністичні
підсвічники. А ще 240 свічок у відерцях та 15 кубів української деревини. Поки П’єр
рубає дрова, його поплічники заміновують гірську галявину ботсаду. Скільки кіло
петард причаїлося під камінням, французи не зізнаються.

П’єр де
Макнем, керівник театральної кампанії «La Machine»:

Ну як ви
можете розпитувати про вагу вибухівки. Краще запитайте про вагу емоцій, які
зараз почнуться.

П’єр з Тулузи якось зібрав десятеро запальних французів й
заснував кампанію «Ля машин». Каже, підпалами промишляє з дитинства.

П’єр де Макнем, керівник театральної
кампанії «La Machine»:

Я багато чого підпалював, але на щастя
пожежників не викликали. Загалом мої батьки мене суворо виховували, та як не
дивно, ніколи не забороняли бавитися із сірниками.

А це Емільєн. Дарма, що виглядає як сибірський мужик. У
дитинстві він грав на скрипці. Але потім знайшов пошарпаного металошукача й
почав видобувати нові звуки. Каже, в його рідному Дюнкерку, де будують кораблі,
справжні хлопці закохані в метал.

Емільєн Леруа, автор музичного проекту
«Фероміль»:

Ця ідея – моє власне ноу-хау. Мене
надихнули дві пристрасті – любов до музики та до металу. А ще в наших місцинах
чимало людей тиняються по пляжах з такими штуками та шукають якісь скарби –
монети, металевий антикваріат, тощо.

Вже 6 років він акомпанує на своєму металошукачі вогняним
шоу. Й щоразу не лише грає, а й слухає ці нестерпні металеві звуки. Каже, ще не
оглухнув.

Емільєн Леруа, автор музичного проекту
«Фероміль»:

Беруші? Я вважаю так, якщо у глядачів
немає затичок у вухах, то чому вони мають бути у мене.

Про кого й слід турбуватися, так це про тутешніх пташок, кажуть працівники
ботсаду. Як вони витримають це вибухове шоу – невідомо. За рослини не
переймаються – все іще під снігом. Та й компенсацію від французів ботанічний
вже отримав.

Микола Шумик, заступник директора
Національного ботанічного саду України:

Ми кожен рік
підсіваємо сюди траву. Цього року ми будемо підсівати французьку траву або
можна сказати так, траву, придбану за їхні кошти. – А скільки дали французи на
траву? – 20 тисяч гривень.

Вогняне шоу розпочали із годинним запізненням. Та близько 9-ої вечора змерзлі
кияни почали розходитися по домівках. На відміну від цього вечора, минулі
французькі весни відкривали тисячні натовпи городян. Три роки тому небо над
Софійським майданом борознили янголи з Марселя. А торік на тому ж місці шалені дзвонарі
з Ліона гамселили сидячі на фантастичній велетенській квітці.