Харків’янка тримає в холодильнику 150 кажанів

Вікна-Новини

Вікна 22:00


Прийшла весна – й можна звільнити холодильник. Від кажанів. Харків’янка Олена
Гукасова не лише не боїться їх, а й купує їм на вечерю черв’яків, щовечора годує
й напуває з ложечки. А нині дуже радіє: в неділю зможе нарешті випустити
вихованців на волю.

Марія
Малевська, журналістка:

Ось у цій, звичайній п’ятиповерхівці, в
одному зі спальних районів Харкова, у звичайній однокімнатній квартирі, у
звичайному холодильнику – живуть аж 150 кажанів.


Мешканці цієї хрущівки навіть не здогадуються, поряд із
ким живуть. Зоолог Олена Гукасова вже років зо 5 збирає цих крилатих ссавців по
всьому місту – найбільше, каже, їх у будівлях Держпрому й сусідньому корпусі
університету Каразина – кажани мають їх за скелі або печери, тому й прилітають
зимувати. Люди лякаються, кажани – ще більше. Тому – на сплячку Олена забирає
тварин додому.

Олена Гукасова, зоолог:

Ну, вот, собственно, мой холодильник, в котором зимует часть летучих
мышей, они висят в мешочке, группами, то есть, в кажд
ом мешочке 10-15
особей.

Гречана каша, кукурудза, цибуля, яйця й – кажани. Родичі та друзі вже звикли:
принаймні на двох поличках в її холодильнику – смачного можна не шукати.
Чоловік Антон, сам біолог, зізнається, що останнім часом уже втомився від такої
кількості живини вдома.

Олена Гукасова, зоолог:

Как видите, продукты у меня в судочках, мыши – в мешочках,
поэтому они не взаимодействуют друг с другом. Им неинтересна наша еда.

У холодильнику кажани сплять – іноді видно, як ворушаться, але просинаються
ссавці, лише коли потрапляють у тепло. Ось як цей – нині час його годувати.

Кажани0404-2

Олена Гукасова, зоолог:

Ну, вот она, рыжая вечерница, это один из самых
обычных наших видов – Харькова и Украины, один их самых многочисленных и один
из самых крупных. В кадре мышка
, когда люди видят их летящими, они кажутся большими монстрами, но это совсем не
так, вот они такие пушистые, теплые.

Рудого кажанчика знайшли в іншому районі міста. У тварини пошкоджено око.
Найближчими днями він – на реабілітації, у вітальні висить під плафоном. Олена
спеціально купує для нього гробаків.

Олена Гукасова, зоолог:

В кадре стол, общак с ней. Обычно я кормлю ее
вечером, и таких личинок она за раз может съесть 50-70 личинок, да, довольно
много.

Щоби нагодувати одного кажана, потрібно близько 20 хвилин. Олені допомагають
юннати з зоопарку, де вона працює лектором-педагогом, і волонтери. Діти летючим
звірятам дають імена, дівчина – відрізняє за алюмінієвими кільцями на крильцях.

Олена Гукасова, зоолог:

У
нас одна мышь была найдена в Облэнерго, и назвали ее
Электра.
У меня они по номерам, 731-я и так далее.

Кіт Степан до мишей байдужий. Полюбляє споглядати, як хазяйка тих зважує й
годує, але сам не чіпає. Лишень одного разу, коли кажан прогриз свою торбинку, Степан
почав кликати на допомогу.

Олена Гукасова, зоолог:

Он просто громко начал мяукать, нас будить, что вот,
сбежала мышь. Бывает. Просто мешки, плотность мешков очень разная – сложно
угадать, прогрызет
не прогрызет.

Тепер дівчині вже привозять-приносять кажанів з усіх усюд: десь до школи
влетіла, хтось – виявив у будинкові цілу колонію ссавців, багато хто просто
телефонує й цікавиться, як годувати нового домашнього улюбленця.

Цієї неділі, ввечері, коли стемніє, Олена врочисто випускатиме на волю всіх
своїх опікуванців – а восени, сподівається, у Харкові вже з’явиться центр
реабілітації кажанів: з великим и просторим холодильником, або навіть кількома.