PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
У Києві на сцені 7 красунь-фріків склеїли дурня | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Києві на сцені 7 красунь-фріків склеїли дурня

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Баби-дурепи в інтелектуальному кабаре. У Києві відбувся перший концерт нового
жіночого гурту – фріккабаре «
Dakh Daughters Band». Як
семеро красунь на сцені дурня клеять – «віночок фріківських пісень» послухала
Ольга Семак.

Білі суконьки та черевики-шкарбуни. На щічках – білила,
як у японському театрі «Кабуки», а ще – червоні губи й накладні вії.

Їх семеро і вони звуться «Дах Дотерс». Учасниці новомодного
столичного фрік-кабаре самі пишуть, самі й виконують.

Руслана Хазипова, учасниця гурту «Dakh
Daughters»:

Каждый принес песню, которую он бы хотел спеть, или стих,
который бы он хотел рассказать. Это как заявка. И потом каждый берет
инструмент, какой он хочет, и готовим концертный номер.

Першим шедевром став хіт «Троянди/Донбас». Вірш Шекспіра в поєднанні з
українською народною піснею – «Троянди» стали візиткою кабаре.

15 музичних інструментів радше какофонять і слугують театральним реквізитом. Бо
ж музичної освіти більшість «Дотерс» не має. Та й грають дівчата не за нотами.

Тетяна Гаврилюк, учасниця гурту «Dakh
Daughters»:

Ми кажемо, що ми працюємо «по чувству».

А ще за текстом. Проте вірші Шевченка, Андруховича, Ліни Костенко кабарівниці переспівують
несподівано й зухвало. У пісні «Звір-Сорока» вірш про смерть Олександра
Введенського поєднано з текстом іншого жіночого гурту 90-х «Колібрі». Але геть
на іншу мелодію.

Наталка Біда, учасниця гурту «Dakh
Daughters»:

Ну правило у нас одне – ніяких правил!
Але звичайно ми добираємо тих текстів, які резонують з нашим єством сьогодні, і
з нами як особистостями.


Влад
Троїцький, режисер театру «Дах»:

Это может резонировать с сознанием даже самого
необразованного неискушенного зрителя до искушенного, потому что каждый может
считать свой уровень.

Троїцький каже, його чарівні фріки вже мають запрошення на фестиваль жіночої
клоунади «Баби-дурепи». Але ж нащо їхати до Росії, коли вже у травні Дотерс
запросили заспівати в кабаре в Парижі.

Влад Троїцький, режисер театру «Дах»:

Девчата, которые не боятся быть смешными, но при этом не
изображают из себя дур. Они – умны, они красивы, они сексуальны. Но при этом
они могут говорить и Бродского, и Буковского, и Шевченко.

А ще Dakh Daughters це ідеалістичний
жіночий гурт без заздрощів. Бо ж тут вирішили відразу: єдиної солістки не буде.

Наталка Біда, учасниця гурту «Dakh
Daughters»:

В нашому колективі ми всі фронт-вумен!