PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
У суботу СТБ покаже церемонію вручення епічної премії «Гордість країни» | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У суботу СТБ покаже церемонію вручення епічної премії «Гордість країни»

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Відтепер ними вповні
пишаються не тільки близькі, а й уся країна. Щорічна премія «Гордість країни»
вдесяте відзначила лауреатів – їм дісталися статуетки, грошові премії та
спеціальні подарунки за відважні вчинки, які інколи коштували їм життя.

Їх 10-ро, вони не знають
одне одного, але всіх об’єднує одне – подвиг. Номінанти «Гордості країни» чекають
виходу на сцену. Найбільше за всіх хвилюється Вікторія Горячко, дівчинка, яка пожертвувала власною шкірою для
порятунку племінниці.

Перша номінація – відчайдушний приклад відваги. 23-річний хлопець з Севастополя
Павло Бондарев. У день народження
своєї мами він, йдучи на роботу, попрощався з нею – востаннє.

Дорогою Павло побачив, як машина на великій швидкості, втративши керування,
мчить на двох діток. Він не думав ні секунди і ціною власного життя врятував
малюків.

Номінація – лікар року. На сцену підіймається Еміль Фісталь. Він уже 40 років рятує людей, на яких інші ставлять
хрест. Рік тому він зміг врятувати дитинку з рідкісною хворобою шкіри, якій
відразу після народження хотіли відрізати ноги і руки.

За рідкісний талант статуетку отримує команда
розробників рукавички
, яка перекладає жести в слова. З нею хлопці вже
здобули престижну нагороду на міжнародному конкурсі IT-технологій.

Свого виходу дочекалася Вікторія Горячко.
Рік тому її маленька племінниця впала в окріп. Донором шкіри, окрім Вікторії,
ніхто не міг бути. Вона переступила через свою мрію – стати моделлю і лягла на
хірургічний стіл. Після операції лишилися величезні рубці на ногах. У своєму
сюжеті «Вікна» наблизили дівчину до мрії, подарувавши їй фотосесію. Та нині на
сцені «Гордості країни» вона робить те, про що мріяти й не могла.

Свою мрію стояти на сцені «Гордості країни» втілює й Даринка Безкоста. Дівчина з дитинства тяжко хвора на ДЦП. Кожний її
рух – це неймовірний біль. Та безмежне бажання бути корисною перемогло. Вона
почала писати картини ногами та із вторгованих грошей врятувала життя
незнайомого хлопчика.

У номінації чоловічий вчинок – Антон
Феденко
, який, захищаючи незнайому дівчину, отримав смертельні ушкодження.
Він не міг дихати, говорити ба навіть ходити. І ось його перші кроки.

Неймовірною подією «Гордість
країни» стала для останнього номінанта – безрукого параолімпійця Ярослава Семененка. У 8 років він
залишився без рук. За кілька років загинули його батьки. Він опинився на
вулиці, але знайшов у собі сили піднятися аж на Олімп.

Однак
саме тут він дізнався, що 13 років тому, від неминучої смерті його врятував
саме той лікар, який нині сидить у залі.

 Не пропустіть! У суботу, 13 квітня, о 22-й на телеканалі СТБ – трансляція
церемонії вручення премії «Гордість країни». Її організував Фонд Віктора
Пінчука разом із всеукраїнською газетою «Факти» та телеканалом СТБ, аби
відзначити й показати тих простих українців, чиї життєлюбство, самопожертва і
мужність потрібні Україні.