13-річна росіянка, вмираючи від страшної хвороби, змогла втілити мрію

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Цієї дівчинки вже
нема. Учора вона сказала – кінець зв’язку. І померла від страшної хвороби.
Проте 13-річна росіянка Маржана Садикова встигла залишити по собі такий слід,
що її відеозвернення люди по всьому світі не можуть дивитися без сліз. Про
приклад мужності та зовсім недитячої мудрості – Сергій Стеценко.

Маржана Садикова, фотограф:

Всем привет, в этом
обращении я бы хотела поблагодарить Вас за поддержку и помощь
.

Вона поставила перед собою фотокамеру та записала відеозвернення. Дякує людям,
які допомогли втілити в життя її мрію.

Маржана Садикова, фотограф:

Я всегда этим
интересовалась, но по каким-то возможностям
, там не было денег,
училась
, а сейчас я поняла, что сейчас какие уже
отмазки.

У свої 13, вона знає, що таке нестерпний біль. 2 роки тому дівчині поставили
смертельний діагноз – рак крові. Лікування не допомогло. Медики опустили руки –
хвороба не відступить. А ця маленька дівчинка вирішила не відмовлятися від
своєї мрії – стати фотографом.

Маржана1804-2

Маржана Садикова, фотограф:

Лень, когда нет
хорошей цели.
У меня были моменты, когда я хотела лечь и
отдохнуть, но я вспоминала, ради чего я это делаю
и это было важнее,
чем комфорт.

Її історія потрапила до Інтернету та зворушила всю Росію. Тисячі людей схотіли
допомогти. Дуже швидко в Маржани з`явився професійний фотоапарат.

Маржана Садикова, фотограф:

Человек способен на
совершенно невероятные вещи, если верят в свою мечту, нужно просто начать идти.
Возможности, единомышленники – все появится, помощь придет.


Професійна техніка та моделі – в однокімнатній квартирі їй зробили фотостудію.
Вся команда працювала зовсім безкоштовно.

Олександра Білецька, модель:

У многих есть какие-то
мечты и планы, но никто ничего не делает
, и даже не пытаются, а девочка,
несмотря на трудности, стремится к осуществлению своих мечтаний.

Маржана Садикова, фотограф:

Когда я фотографирую,
боль уменьшается.
Я забываю о том, что не могу ходить,
сидеть и быстро устаю, а чувствую заряд энергии. Любимое дело питает тебя,
наполняя жизнь смыслом.

Позаду 2 місяці копіткої роботи. Волонтери допомогли Маржані організувати
виставку. Свої роботи вона назвала коротко – «Гості».

Після виставки Маржана відчула – її час спливає. І взялася до ще однієї роботи.
Встановила подарований апарат перед своїм ліжком. Та поділилася тим, що змогла збагнути
за 13 років свого життя.

Маржана Садикова, фотограф:

Не нужно искать
справедливости в том, что выпадает на нашу долю. Мудрость для меня принять с
любовью и благодарностью все, что происходит и найти в себе силы не искать
несправедливости и не злиться. Анализируя все, что произошло, я понимаю, что
опыт и знания, которые я получила – возможно превышают ценность этой жизни. Просто
используйте свои возможности по максимуму. Действуйт,е полагаясь на любовь и
будьте счастливы.

Вчора ввечері серце Маржани Садикової зупинилося.

Маржана Садикова, фотограф:

Конец связи.

ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити СТБ -
поставте 2 чесних галочки:

1.

2. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля