PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Києві кожен може долучитися до вирізування Шевченка

Вікна-Новини

Вікна 22:00

У Києві кожен
може вирізьбити Шевченка. Український скульптор Володимир Заєць нині працює над
величезним дерев’яним постаментом українського кобзаря. До його роботи може
долучитися будь-хто, для цього не потрібно спеціальних навичок. Нині на знак
дружби витесати Шевченка сходяться міжнародні делегації. Видовбувачем по
Шевченкові вдарив і Борис Сачалко.

Борис Сачалко, журналіст:

Довбати Шевченка отут потрібно із низу догори.
Інакше пошкодиться деревина. Я зараз видовбую руку. Вона буде ось тут. До мене,
більше тисячі бажаючих уже зробили жупан і невеличку краватку.

Коло Шевченка зібралася еліта студентства з екваторіальної Гвінеї. Як отримають
освіту в Україні, поїдуть додому втілювати грандіозний національний екологічний
проект – будувати гідроелектростанції. Разом з інтернаціональною фізикою
українізуються Шевченком.

Це вже не перша делегація чужинців, що витісує постать українського поета.
Ініціатор ідеї – пан Володимир зізнається – в його містечку на Вінниччині
стоїть такий потворний пам’ятник поетові, що він вирішив зробити свій варіант.
А заразом – уп’яте потрапити до книги рекордів України за скульптуру,
створювала яку найбільша кількість людей. Сам вирізьбив лише найголовніше – поетову
голову. За довбанням іншого – пильно слідкує.

Володимир Заєць, скульптор:

Та і навіть якщо відколять, то деревина це такий
матеріал, який можна приклеїти і не залишиться і сліду, де буде відколено. Я їм
просто показую місця, яка буде сто процентів піддовбуватися. Якби я був вдома, я
б це робив сам, а так – безкоштовна робоча сила.

Дерево, з якого виготовляють кобзаря, майже його однолітка. Це – осика. У
народі цю деревину вважають проклятою. Бо, кажуть з неї зробили хрест для
Ісуса, на ній повісився Юда. Листя на ньому тремтить навіть у тиху погоду.
Тримати таке дерево вдома, або робити із нього щось – мають за лиху прикмету.
Директорка хати-музею Шевченка, на подвір’ї якого й вирізьблюють поета, у міфи
не вірить.

Директорка хати-музею Шевченка:

Роблячи скульптуру громадою – це викликає якусь
відповідальність перед Шевченком у кожної людини, яка після екскурсії
торкнеться ї своїми руками.


А студенти з екваторіальної Гвінеї про таке дерево взагалі чують вперше. Обіцяють
про Шевченка тепер розповісти вдома. Бо у них, у Гвінеї, навіть такого поета
немає, над створенням статуї якого працювали б тисячі людей.