Штучні квіти на могилах отруюють довкілля

Вікна-Новини

Вікна 22:00

У Литві за це штрафують. А у нас – так роблять геть усі. Звичай покладати
пластикові квіти на могили померлих може стати забороненим. Панотці закликали
відмовитися від використання пластику на користь живих квітів. Звідки походить
цей звичай, та чи скажуть українці «Ні» поминальній хімії – вивчав Ігор
Андрющенко.

У переддень
Вербного тижня, Наталя йде прибрати могили родичів, уперше цього року. Біля
кладовища неабиякий вибір неживих квітів. За ціною наче справжні. Є по 4
гривні, 15, 20.

Наталя купує
цілий букет із пластику. Його вистачить на цілий рік.

Поряд дід Володимир, ледь не єдиний, хто продає тут живі квіти. За день ледь
уторгував десяток. Каже, і сам віддає перевагу пластикові. Бо ж такий звичай.

Люди роблять неправильно, вважає доктор теології, богослов і керівник екологічного
бюро греко-католицької церкви, Володимир Шеремета.

Володимир Шеремета, доктор богослов’я, керівник бюро
з питань екології УГКЦ:

Це є абсурдно, це є без смаку, це не має жодного
богословського обґрунтування жодної символіки, мертва платикова квітка – одна
тільки шкода для середовища.

Шеремета пояснює
– тисячі тонн пластикових квітів спалюють після прибирання. Вони забруднюють
довкілля речовинами, які викликають рак. До того ж, пластик прийшов у традиції
українців зовсім нещодавно. Замінивши живі квіти на могилах.

Олена Чабанюк, фольклористка:

В українській народній традиції довго
зберігалась культура прикрашання саме живими квітами. Тільки в 60 роках
починається шалена мода на те, щоб робити з капрону. Ця штучність навпаки
викликала захоплення, відрізнялася від того, що було в ужитку.

Тим часом Наталя підходить до поховання сестри. 30 років поспіль саме в ці дні вона
прибирає тут і прикрашає пластиковими квіточками. Каже, були би гроші, щодня
носила б свіжі. Букет із пластмаси обходиться на 100 гривень і стоїть до
наступного Великодня. Живі втрачають вигляд уже за тиждень. А насаджені в землю
не виносять тяжкої зими.

Православна церква до вибору між пластиком та живими квітами ставиться
по-філософському. Каже, головне, аби поминальні дні, що йдуть за тиждень після Великодня,
були наповнені сенсом, а не атрибутикою.

Отець Георгій:

Треба, щоб поминальні дні стали поминання
померлих, щоб ми збирались на кладовищі, не щоб поїсти чи випити, а щоб
помолитись, а які квіти приносити – це питання традиції.

Фольклористка
певна, українці легко сприймуть новий звичай, якщо бережливе ставлення до довкілля
стане модним.

Олена Чабанюк, фольклористка:

Українці досить чутливі до того, що є
модним, і якщо це буде модним екологічним трендом, ми дуже швидко до цього
дійдемо.

Наталя
ставить пластяні квіти на могилі родички. Каже, робить це не тому, що так модно.
Просто аби цілий рік на могилі сестри цвіли нарциси. Але має намір згодом
висадити тут цілий квітник – живі барвінок та чорнобривці.

ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити СТБ -
поставте 2 чесних галочки:

1.

2. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля