Чернігівщину охопила водна стихія: 20 селищ у воді

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Вони долають
водяну стихію. На Чернігівщині селяни Великдень зустрінуть із повінню. Там
залило дороги й підтопило два десятки сіл. Пересуватися можна на човнах, а
подекуди лише на військовій техніці.

Він однією з центральних вулиць… пливе. Іван Плиско на кілька тижнів став за
перевізника. Така собі сільська маршрутка, але на воді.

За день по селу він робить кількасот ходок. З людей грошей не бере. Його працю
оплачує селищний голова. Таких човнярів у Радулі семеро – на п`яти переправах.

Нині Іван везе селом столичного гостя. Пан Анатолій приїхав навідати маму.

А от пані Валентині, аби поратися в господі, потрібен не човен, а гумаки.
Звичайні не зарадять. Жінка взуває високі ботфорти. Каже такої води тут не
бачила.

Валентина Простякова, мешканка селища Радуль:

За 39 лет впервые, что
она дошла до самого дома.
Погреб залитый, сарай залитый, все залито
водою.

І чалапає по воді – годувати свиней. Такий шлях долає двічі на день.

Вода в Радулі – це розлитий Дніпро, що тече з Білорусі. Таке лихо тут раз на
кілька років. Та нині ріка піднялася до небаченого рівня. Місцями на суходолі
майже два метри води. «Вікна» пливуть там, де наприкінці літа мають збирати
картоплю та косити траву.

Затоплено понад 30 радульських вулиць. З води стирчать верхівки парканів, дахи
сараїв та навіть дорожні знаки. Але у людських оселях – сухо, каже селищна
голова Таїсія Ворчило.

Таїсія Ворчило, селищна голова:

Архитектура домов в
Радуле – одно из основных требований – высокий фундамент, кирпичный. Люди жили
– старожилы, они испытали все это на себе. И поэтому защищали себя как могли. Очень
большие трудности у людей здесь, но все
таки они оптимисты. Ни один человек
на эвакуацию не согласился.

А от за селище – навіть човняр Іван не попливе.

Вадим Гаращук, журналіст:

Ми чи то їдемо, чи то пливемо трасою, яка сполучає
селище Радуль із селом Новосілки. Буквально тиждень тому тут ходив автобус.
Ниньки лише бронетехніка та човни.

Влітку тут – 4 хвилини автобусом. На човні в повінь – понад годину. На допомогу
людям стали рятувальники, які підігнали панцерника. Двічі на тиждень довозять
продукти, медикаменти, побутові речі. Село лишилося без криниць – бо ж геть усі
затоплені. Але не без питва.

МНСники регулярно
привозять і питну воду з магазинів. Але буває рятують і людей. Ось за допомогою
панцерника бійці надають допомогу літній жінці, в якої був інсульт. Її
доправляють до родичів.

Більшість селян до води вже призвичаїлися. Нині готуються до свят.

Готуються до Великодня й рятувальники. Окрім як панцерником, вони допомагають
людям на УАЗику та гумовому човні із двигуном.

Олександр Пугач, перший заст. нач. управління ДСНС
у Чернігівській області:

Принято решение об
усилении режима роботы на Пасхальные праздники. Где все вопросы учтены:
доставки людей на кладбище, с кладбище, подвоз пасхальной атрибутики – то есть
крашенки, пасхи. Люди работают не по графику работы, а сколько нужно – столько
и работают.

Не за графіком працює й Іван. Каже, попри втому не відмовляє нікому. Бо ж рідні
односельці.

Іван Плиско:

Телефон есть – звонят даже после 8 вечера. Надо
кому-то, то я и в 5 часов – на автобус. Я не отказываю.