PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
У Запоріжжі живе багатодітна родина з прокляттям сліпоти | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Запоріжжі живе багатодітна родина з прокляттям сліпоти

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Вони живуть навпомацки, і понад усе мріють бачити. У Запоріжжі багатодітна родина
Панченків, де підростає 6-ро дітей – несе на собі хрест сліпоти. Вже кілька
років через
тяжкі вади зору не бачить білого світу матір. Стрімко втрачає зір й
батько. Загроза сліпоти нависла над трьома їхніми синами.

Маленькі брати
Панченки як завжди усміхнені. Навіть попри те, що бачать лише обриси
навколишнього світу, і то на відстані витягнутої руки. Підсліпуватість їхня
спадкова: з 8-ми членів родини – 5-ро інваліди зору. Матір Тетяна – сліпа вже 4
роки. Жінку лікарі попереджали, що після пологів вона може втратити зір. Та
вона хотіла велику родину. Тепер хазяйнувати їй доводиться навпомацки.

Сліпота загрожує і її чоловікові Спартаку.

Тетяна Панченко, матір:

Если мы ослепнем оба,
то мало что мы сможем дать детям. Если сейчас он может их в школу собрать,
повести. Зрение помогает – его остатки. А если он не будет видеть, я не знаю,
как мы будем.

В Спартака
глаукома, катаракта та інші офтальмологічні захворювання. Їх він називає
генетичним прокляттям. У їхньому роду сліпота передається лише чоловікам. Та
Спартак сподівався – його родину біда не зачепить.

Спартак Панченко, батько:

Я, можно так сказать,
всем врагам назло, решил создать большую семью. Я считаю, это у меня
получилось. Мечта сбылась, здесь другая вещь – у детей пошло по генам то, что
они незрячие. Все пошло по генам, пошло это дерево распускаться…

Бог милував лише
його трьох дівчаток.

Сини – 10-річний Руслан, 8-річний Владик та 7-річний Ростик – повністю
спадкували хвороби зору батька.

У спеціалізованій школі для незрячих дітей, де навчається хлопець, кажуть,
хвороба дійсно тяжка.

Ліна Ткачова, лікарка навчального центру
«Орієнтир»:

Диагноз – врожденная
аномалия развития зрительных анализаторов, врожденного характера, анаридия,
врожденная катаракта обоих глаз. Мы направили Ростислава в институт
микрохирургии глаза города Киева для оказания дальнейших реабилитационных
мероприятий.

Столичні лікарі
оглядали хлопчика. Та їхні рекомендації – родинний бюджет Панченків не потягне.
Потрібні десятки тисяч гривень. Медики не радять подружжю надалі народжувати
дітей. Втім, впевнені, генетичні вади зору це не вирок – родинну сліпоту можна
призупинити.

Эльвира Гончаренко, генетик Запорізького
центру репродуктивної функції родини:

В данной семье идет
доминантный тип заболевания. Тип, который доминирует, он есть у мамы. Он есть у
папы, и будет проявляться у деток. 50 процентов потомства будет носить этот
больной ген. Детвора развивается очень хорошо, если на определенном этапе
сделать данную операцию, я думаю, будет приостановлено.

Більше
народжувати Тетяна не збирається. Хоча й каже діти – сенс її життя.

Тетяна Панченко, матір:

Мне нравится, пусть я
не вижу, присутствие мое, и они уже как бы общаются, развиваются, уже хочется
жить, зная, что ты кому-то нужен.

Приватбанк

РРБ –
29244825509100

МФО
35299

ОКПО
14360570

ПАНЧЕНКО
ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

Особовий
рахунок: 4627081207380267

Тел. 050
97 40 333, 050 28 57 639