PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
«Вікна» дізналися страшну правду про пожежу в харківському гуртожитку | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

«Вікна» дізналися страшну правду про пожежу в харківському гуртожитку

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Вони ДИВОМ не
згоріли живцем. Погорільці з харківського
гуртожитку
розповіли «Вікнам» страшну правду про вчорашню пожежу, яка вбила
трьох людей. Сходи між поверхами були заварені ґратами, не працював жоден
вогнегасник, а так звані вогнетривкі двері не зупинили полум’я, бо виявилися
звичайними бляшанками.

Олександр із 5
поверху й досі не може оговтатися: того ранку вдома був із котом Василем. Не
йме віри: і сам урятувався, і чотирилапого із вогню виніс.

Олександр Прафатилов, мешканець
гуртожитку:

Была сильная задымленность,
и жар… то есть, ничего не видно: или идти в огонь, или еще какое-то время
находиться здесь, одно из двух. Ну со мной кот был, и я не рискнул.

Була, зізнається, думка, стрибати з вікна, але вирішив дочекатися
рятувальників. Вибігти на сходи не міг через дим, з шахти ліфта – йшов вогонь,
а ґратки взагалі були зачинені.

У такому самому становищі, як Олександр, опинилися й інші мешканці гуртожитку.
З іншого боку будівлі орендарі взагалі встановили залізні двері на сходах між
третім і другим поверхами, аби відгородити свій цех.

Як наслідок, перед дверима утворився натовп із охочих урятуватися: з іншого
боку – вже вогонь, єдиний вихід – сюди. Хвилини – поки чекали рятувальників,
аби ті зрізали ґратки – були вічністю.

Олена Дяченко, мешканка гуртожитку:

Дошли вот до нашего
этажа – и сидят. И девочка плачет: Мамочка, я жить хочу! Понимаете? Все в
истерике.
А что ты сделаешь? Решетка стоит! Выходной
день – никого нет, ключей нет!
И мы сидим вот это – заложники,
здесь выход горит, а там мы не можем выйти.

Як так сталося, що пожежні виходи виявилися заблокованими й узагалі: чи можна
тепер жити в будівлі – муніципалітет чекає висновків експертизи.


Від самого ранку мешканці погорілого гуртожитку виносять речі – намагаються хоч
щось урятувати. Цілодобово тут чергує міліція. У лікарні нині лишається двоє
дорослих – чотирьох дітей лікарі сьогодні виписали.

Відселили з погорілої будівлі – лише половину мешканців – 58 осіб розташували в
готелі. Решта – з іншого, не такого пошкодженого корпусу гуртожитку –
повернулися й нині сидять без світла.