Столиця відзначила 9 травня одним танком і майже без ветеранів

Вікна-Новини

Вікна 18:00

У столиці День
Перемоги відзначили без помпи. Сучасної важкої техніки та літаків у небі кияни
не побачили. Пройтися центральним майданом ветеранів теж ніхто не запросив.
Обмежилися лише військово-показовою ходою і одним танком.

9-та ранку.
Майдан Незалежності. Серед перших осіб – лише міністр оборони Павло Лебедєв.
Бійці почесної варти підіймають Державного прапора.

Головним майданом
країни маршують військові оркестри. За ними – військово-історична хода разом із
технікою часів війни. Тисячі людей спостерігали дійство за спинами міліціонерів.
Серед них Юйсян – студент із Китаю, який уже рік вивчає в Києві мову та
історію.

Юйсян Чень, студент із Китаю:

Это очень важный
праздник для всех людей и для китайцев.

А для них
сьогодні свято – подвійне. Анфіса разом із сином навмисне приїхали з Молдови
відзначати день народження хлопчика. І парад у Києві – як приємний подарунок
для обох.

Анфіса Берлян, туристка:

Он родился прямо в 9
часов, когда начинается парад и мы с такими эмоциями. Мы вчера приехали, у нас
большой праздник, что мы приехали сюда к вам поздравить ветеранов.

Щоправда, самих
ветеранів на Майдані було вкрай мало. Пан Леонід – один із небагатьох.
Наприкінці війни пішов добровольцем. Звільняв Варшаву та брав Берлин. Йому
сьогодні трохи сумно. Бо майже нема з ким пригадати ті часи.

Леонід Шмурак, ветеран:

Раньше было лучше –
музыка, ветераны идут, еще люди шли. Вот народ стоит, хо
Ть
бы увидели участников, кто они, нас очень мало осталось.

Чоловіки йому тиснуть руку, а діти дарують квіти. Його доля – взірець
справжньої мужності. У 15 років пан Віктор не схотів прислужувати окупантам і
пішов у партизани. Там його і схопили. 3 роки юнака мордували в Бугенвальді.
Після звільнення радіє кожному дневі. Обіцяє прийти на парад й наступного року.

Віктор Карпус, ветеран:

Сьогодні я радий за те, що я живий до
сьогоднішнього дня. Ведь мені 88 років. Але я не відстаю. Таким як був – таким
і залишився.

А тим часом під гранітним Леніним – традиційно майорить червоний колір.
Прибічники лівої ідеї покладають квіти своєму вождеві та колоною рушають до
вічного вогню.

Петро Симоненко, лідер КПУ:

Светлую память об этом
подвиге надо не только сохранить, надо приумножить и передать молодому
поколению.

Серед загалу в
Парку Слави – невеличка група опозиційних депутатів. Без прапорів та символіки.
Кажуть – прийшли просто вшанувати пам’ять загиблих.

Володимир Яворівський, народний депутат, фракція «Батьківщина»:

Ми вважаємо, що це свято пам`яті, де треба згадати
пом`янути усіх ти, хто не повернувся з цієї страшної війни. Через те ми
відмовились від прапорів.