Жива легенда байкеров зміг піднятися після страшної аварії

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Він півроку лежав
потрощений. Та все одно мріяв проїхатися на мотоциклі. Прикарпатський байкер,
якого вважають живою легендою, після страшної аварії знову наважився сісти на
залізного коня. Ба більше – він відкрив сезон катань. А за ним рушив цілий
загін байкерів. Саме вони допомогли йому стати на ноги.

Його звуть
Рексом. Серед байкерів цей чоловік – жива легенда. Пану Василю вже шостий
десяток. Усе життя – в сідлі на двоколісному коні.

Василь Мітягін, байкер:

Я себе не уявляю без цього всього, з яким зв’язано
багато подій, зі мною їздить супруга, діти.

За молодості
Василь Мітягін планував стати педагогом. Та пристрасть до мотоциклів виявилася
сильнішою. Спочатку мав мопед, згодом мотоцикл Дніпро. Нині в арсеналі – три
японських мотоцикла. На них він посадив всю свою родину.

Андрій Мітягін, син байкера:

Їздити я почав з 5 років, батько мене посадив на
мотоцикл, брав на рибалку, на озера, дорога цікава, мені це подобалося.

Орися Мітягіна, невістка байкера:

У мене дома троє діток, з ними бабуся, або дітки
зі мною, а бабуся їздить з нашим татком. Діти будуть байкерами, бо в такій
родині вони повинні.

За довгу
байкерську дорогу траплялося чимало. Падіння з мотоцикла й травми крутого Рекса
не зупиняли. Рік тому сталася аварія, після якої люди ставлять крапку на своїх
мріях.

Василь Мітягін, байкер:

На затяжному повороті, через сполошну лінію, водій
автомобіля, молодий хлопчина, вискочив на зустрічну смугу, створив лобовий
удар, все стало раптово, просто жах.

До шпиталю його доправили усього потрощеного. Та, навіть, на лікарняному ліжку,
з якого не вставав півроку, Василь мріяв вирушити в подорож. Гроші на одужання
Рекса збирали байкери з усієї України.

Василь Мітягін, байкер:

Був період, думали, не виживу. Коли лікар побачив,
як до мене заїхала ціла колона і взяла мені ікону, мої одноклубники освятили,
то сказав – цей дядька буде жити, бо я побачив такий блеск в його очах, як
тільки байкери появилися.

Сьогодні Рекс, вперше після аварії, на мотоциклі. Він знову розпочинає
байкерський сезон. Свята традиція – поїздка до дитячого будинку.

Ігор Ільницький, голова Івано-Франківського байкерського
об’єднання:

У нас багаторічна дружба зі школою інтернатом,
багато дітей знаємо по іменах, знаємо в обличчя, бачимо, як вони підростають.

Леся Собчук, вихованка солотвинської
школи-інтерната:

Просто мріяла покататися, з цим дядьком не
страшно.

Наступна
байкерська зупинка – монастир. Залізних коней в велику подорож освячують. З них
байкери не злазитимуть аж півроку. Їздитимуть країною до перших снігів.

ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити СТБ -
поставте 2 чесних галочки:

1.

2. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля