У поминальний день цигани заполонили кладовища

Вікна-Новини

Вікна 22:00

На кладовища –
зась. Цими днями українці поминають рідних та близьких. І роми – знову в центрі
уваги. Одним вони докучають, інші – їх жаліють. А влада робить усе, аби вони не
заважали людям дотримувати традицій.

На Дарницькому цвинтарі
поминальний день. Зранку тут чергують міліціонери. Не пускають ромів.

Циган не
пускають, бо люди, які приходять сюди вшанувати пам`ять рідних скаржаться. Мовляв,
роми поводяться як дикуни – вигрібають залишений харч та засмічують могили.

Іван Матюша, пенсіонер:

Не положить ничего
нельзя. Кушаешь, а они подходят и прямо с рук все вырывают. Да! Ужас один!

Роми купчаться та
міркують, як потрапити на цвинтар. Обіцяють не коїти там нічого лихого.
Розповідають – на кладовищах шукають поживи не від хорошого життя. А тут ще й
це заборонили.

Розаліна Шейхмед:

Нема чим мені прокормиться, а они меня не пускают.
Шо я детям дам сегодня кушать? Пусть пустят нас, а то я сейчас нахально пройду.

Пройти нахабно –
означає перелізти через паркан там, де немає міліції.

Лише кілька хвилин блукань між могилами й у них за плечима повні торби
всілякого добра. Роми забирають усе, що бачать та чіпляються до людей з
простягнутою рукою. Вгледівши міліцію – дають драпака.

Утікачів оточують та виводять за територію цвинтаря. І так от цілий день – їх
женуть, а вони знову лізуть. Міліціонери викликають підмогу.

Роман Баришивець, керівник відділу
охорони громадського порядку Дарницького району:

У нас тут патрулі по кладовищу для того, щоб їх
прибирали, щоб вони не заважали громадянам. Виставили патрулі, які ходять і
прибирають їх.

А ще вчора міліції тут не було – з острахом згадує доглядач кладовища.
Розповідає – цього дня ромам не можна було дати ради й вони перетворили цвинтар
на справжній смітник.

Олексій Лавриненко, доглядач Дарницького
кладовища:

Тут же едят, тут же
разбрасывают. Самое лучшее выбирают, остальное выбрасывают вокруг себя. Таки
образом получается просто бардак. И наши рабочие потом после них каждый день
выгребали.

А от на
Берковецькому цвинтарі тихо й майже нікого немає. Масові заходи тут були
вихідними. Кілька ромів збирають те, що лишилося. Серед них Юлія. Жінка щороку
приїжджає до Києва на гробки із Закарпаття. Жаліється – роботи немає, а родина
велика. От і доводиться жебрачити.

Табу на відвідини ромами кладовищ – практика не нова. Торік сільрада Нових
Петрівців, що під Києвом, заборонила їм ходити на місцевий цвинтар у поминальні
дні. Це рішення тоді вкрай обурило правозахисників та циганську спільноту. Але
до суду так ніхто й не подав.