PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

12-річному хлопчику зібрали гроші на лікування в Італії, а його не пустили в літак

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Цього хлопчика
знає вся Україна. «Вікна» вже розповідали його історію. 12-річному
Віталію Злобенкові збирали гроші всім миром для лікування гострої форми лейкозу
– раку крові
. Й зібрали. Та коли не можна гаяти й днини – його літак
здійнявся в небо без нього. Авіакомпанію не вразила історія хворого, й вона
відмовила у вильоті.

Вони плачуть, бо
нині вже мали бути в Італії у клініці. Гроші на лікування Віталіка Злобенка
збирали всією Україною. У хлопця гострий лейкоз – рак крові. Надвелика для
батьків-пенсіонерів сума в 120 тисяч євро вже надійшла на рахунок клініки в
Італії. Візи відкриті, квитки куплені. Однак нинішній ранковий рейс рушив без
них. На реєстрації в аеропорту Бориспіль – у них вимагали документа – дозволу
від батька на вивезення дитини.

Валентина Злобенко, мати Віталія:

Вони навіть не хотять говорить і кажуть – ідіть і
здавайте квитки, ну як здать квитки, як здать квитки як ми в 9 часов должни
буть у Римі, в 11 у Піззі, нас ждав доктор, який должен взять в Віталіка кров,
щоб типіровалі ту кров, щоб при такі жарі дитині побистріше зробили пересадку
кісткового мозку. А вони взяли мене викинули як собаку.

Оригінал
батьківського дозволу залишився в посольстві, там мамі відкрили річну
внутрішньо італійську візу. Однак на реєстраційній стійці в аеропорті це нікого
не хвилювало.

Валентина Злобенко, мати Віталія:

Я плачучи вертаюся з дитиною – як так можна жить
на цьому світі. Вони ж наже не пощитали, що дитина слаба і може померти. І от
дитина помирає і хто отвечає за це?

Волонтерка тримає у руках всі потрібні документи. Каже, у них було все, аби
нині мама з Віталіком відлетіли.

Вікторія Гайдай, волонтерка:

Ніякі пояснення, що це онкохвора дитина, що її
сьогодні чекають в лікарні, що саме в запрошенні прописано, що саме сьогодні
вона повинна терміново виїхати ніяк на них не діяло. Пошуки начальників
пограничної служби, пошуки взагалі якого адміністратора, який би нам нічого не
дали, тому що всі телефони не відповідали.

Через 4 години по
тому, як літак уже відлетів, до батьків вийшли представники авіакомпанії.
Вручили мамі інший квиток. На четвер. Перепросили за некомпетентного працівника.

Валентина Злобенко, мати Віталія:

Він наче не розбирає. Так як він не розбирає, так
як він не розбирає – так чого ви його посадили.

В офісі
авіакомпанії тих, хто працював зранку, вже немає. Тут інша зміна – добре
обізнана з тим, що сталося напередодні. Й кажуть, винні не вони.

Прикордонники відхрещуються – мовляв, вони тут теж ні до чого. Бо мама з
Віталіком на реєстрацію паспорта навіть не дійшли. Однак чому не спрацювала
гаряча лінія й пошуки прикордонників – речниця відповісти не може.

Є фотографії, де родина прощається з Віталіком і його мамою в Борисполі. Тепер
вони всі дружно перечікують до 16 числа в родичів у Києві. Волонтери в шоці –
кажуть, такого ще за всю їхню практику не пам’ятають.

Зараз у Віталіка
важкий і важливий період. Він уже понад місяць не приймає хімії – організм
готовий до пересадження. Донор чекає в Пізі. Тепер рахунок на секунди. Будь-якої
миті показники крові Віталіка можуть погіршитись і вже тоді дитини не
врятувати. Однак малий надії на спасіння не втрачає. Як і його батьки.

Віталій Злобенко:

Я все одно сильний і я доб’юся того, щоб вилікуватися.