PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
37-річна актриса Джолі видалила свої груди (оновлено) | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

37-річна актриса Джолі видалила свої груди (оновлено)

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Вона так боялася
померти, як мама, що видалила груди. Й така мужня, що сказала про це на весь
світ. 37-річна голлівудська зірка Анджеліна Джолі сама зізналася журналістам у
загрозі. Лікарі оцінили, що для неї існує велика небезпека виникнення раку
молочних залоз. Зірка 3 місяці пробула в лікарні й замінила їх на імпланти.

3 місяці операцій, аналізів і знову операцій. Декотрі тривали понад 8 годин.
Лікарі діагностували в Анджеліни Джолі спадкову схильність до смертельного
захворювання. Ризик захворіти на рак яєчників оцінили в 50 відсотків, на рак
молочної залози – у 87. Саме від цієї недуги у 56 років померла мама Анджеліни,
не встигши побачити всіх своїх онуків. Це так засмутило акторку, що вона
вирішила – годі чекати, поки трапиться лихо. Треба йому запобігти. Й здорові
груди замінила на імпланти.

Анджеліна Джолі:

Деякі з моїх дітей не мали шансу познайомитися зі
своєю бабусею, дізнатися якою вона була люблячою та милосердною. Я намагалася
пояснити їм про хворобу, котра забрала її від нас. Діти питали, чи може таке
трапитися зі мною. Та я завжди відповідала, що їм не варто хвилюватися. Втім,
правдою є те, що я маю той хибний ген, котрий збільшує ризик розвитку раку грудей
та яєчників.

Про таке попередження хвороби як у голлівудської зірки киянка Ніна Аксенина й
гадки не мала. 5 років тому її поставили перед фактом – потрібна операція.
Інакше рак грудей набуде значно тяжчої стадії.

Ніна Аксенина, пацієнтка:

У меня бы пошли
метастазы в легкие. Значит
, надо было выбирать или жить, или
умирать. Я выбрала жизнь. Вот и все. Живу и радуюсь каждому дню. Прожила день,
вижу солнышко, радуюсь, слышу птички поют – радуюсь.
Надо жить и бороться,
потому что другого выхода нет.

Щороку від раку
молочної залози у світі помирає чи не півмільйон жінок. Вирізати здорові груди,
аби запобігти утворенню злоякісних пухлин – така профілактика нині популярна
хіба що в Америці та декотрих європейських державах.

В Україні цього
поки не практикують. Психологічно наші співвітчизники до такого не готові. Та
діагностувати генетичну схильність до цієї хвороби в нас можна. А далі, кажуть
лікарі, не обов’язково вирізати груди. Можна просто регулярно робити мамографію
й стежити за здоров’ям усього організму.

Валерій Чешук, онколог:

Усе це досить відносно зафіксувати захворювання на
ранніх стадіях. Воно може бути на перший погляд один сантиметр, при цьому
природа цього захворювання така, що вона може дати метастази й через п’ять
років зустрітися з метастичним проявом хвороби.

Крок Анджеліни Джолі
чимало спеціалістів оцінюють не так потребою, як страхом. Мовляв, акторка аж
надто злякалася раку та смерті. Бо їй є заради кого жити.

Ніна Аксенина, пацієнтка:

Это мужественная
женщина. Решится на это не каждая женщина сможет. Это надо очень большую силу
воли иметь. Но если есть ради чего жить, у нее ведь шестеро детей, есть ради
чего жить.
Если б не было у нее семьи, не было
поддержки, может быть она этого и не сделала бы.

Про те,
що вона б на це не наважилася без підтримки чоловіка, актора Бреда Пітта
розповідає й сама Анджеліна. Каже, увесь період лікування він був постійно з
нею. Між операціями змушував усміхатися й веселитися. Саме він її переконав, що
з власними грудьми чи без них, вона завжди залишатиметься жіночною.