PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Хлопець довів – можливо все: із гладкого юнака перетворився на супермена | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Хлопець довів – можливо все: із гладкого юнака перетворився на супермена

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Він любив випити,
погуляти. Та аварія змінила все. 16-річний хлопець із Запоріжжя після страшної
ДТП переосмислив своє життя. І довів, що можливо все. Він взявся за себе –
кинув пити й палити. Попри перестороги лікарів, пішов у спортзал. За півроку
схуд на 26 кг. Із гладкого юнака – він перетворився на справжнього супермена.
Нині його не впізнають друзі.

На відео Юрію 16.
Тоді він був одним із тих, кого ми називаємо мажорами. Машини, клуби, дівчата, гроші
– усе це хлопець отримував без особливих зусиль.

Юрій Єфимченко, бодібілдер:

Саморазрушение.
Я не рассматривал свою жизнь, я не смотрел в будущее, не думал, кем я буду, как
она будет протекать, я,
в принципе, жил сегодняшним днем.
Я
родился в достаточно обеспеченной семье, я себе ни в чем не отказывал,
я не знал, как зарабатываются деньги,
то есть, я знал, как их только тратить.

Про свій зовнішній вигляд Юрій не замислювався. Він важив 112 кілограмів.

Юрій Єфимченко, бодібілдер:

Я думал, что я хорошо
выгляжу. На самом деле, со стороны,
это было не так.

Безтурботне життя продовжувалось до тих пір, поки хлопець із товаришами не
потрапив у автокатастрофу.

Юрій Єфимченко, бодібілдер:

Нас было 4-ро. Я ехал
по проспекту, но по вине водителя такси мне пришлось свернуть на встречную
полосу, машину начало кидать в разные стороны, я не справился с управлением,
она перевернулась.

У меня было сотрясение мозга,
значит, 2
й степени, повылетали позвонки.
У
меня, в общем, образовалась болезнь на голове, то есть, которая очень
тяжело лечится.

Він пробув у лікарні півтора місяці. За цей час, жоден його друг не прийшов та
не провідав хлопця.

Юрій Єфимченко, бодібілдер:

Я в течение
того времени, когда я лежал в больнице, я понял, что у меня, как бы, нету
друзей. Это было переломным моментом.

Я приехал домой из больницы, понял, что жизнь нужно менять к лучшему. В
первую очередь
, я бросил сигареты, я бросил алкоголь, я
бросил все пагубное, что негативно влияет на факторы моей жизни.

В голову пришла идея – нужно
похудеть, значит, нужно бегать, больше интенсивных таких кардионагрузок.

Всього за 5 місяців Юрій схуд на 26 кілограмів.

Юрій Єфимченко, бодібілдер:

Потом, после этого,
как я похудел, мне уже начали ребята говорить: «Юра, наверное, хватит, давай
уже, чуть-чуть набирай, а то ты очень сильно похудел.

Через важку травму голови лікарі категорично заборонили Юрію займатись спортом.
Однак це його не зупинило.

Юрій Єфимченко, бодібілдер:

Я ощутил в себе очень большую мотивацию, меня это
очень сильно начало подковывать.
Ну я и подумал, нужно пойти в зал. Надо заниматься.
Я видел
перед собой цель, которой я очень сильно загорелся, и мысли о том, как бы
бросить тренировку или не пойти, либо же придумать какие-то отговорки для себя
. Как такого
не было
доходило до такого, что я просто и
дти не мог, так уставал, но, тем не менее, это
приносило большой результат, и тем самым меня мотивировало, потому что я, как
бы, замерял свои живот, талию.

Він ходив до спортивної зали по 4 рази на тиждень. І вже за півроку Юрія було
не впізнати.

Юрій Єфимченко, бодібілдер:

Результат даст то, когда человек разберется, что для
него является целью, потому что когда человек говорит, что я хочу похудеть,
либо я хочу
накачаться, человек
просто дает позитивную оценку.
На самом деле, это не цель, которую он себе поставил. Цель –это
когда человек берет и делает
.

Нині він майже повернувся до своєї минулої ваги, однак тепер замість жиру –
суцільні м’язи. Зараз йому 18. Хлопець готується вступати до ВНЗ. На пам’ять
він тримає у шафі свої старі речі, які на кілька розмірів більші. Переконаний –
змінити себе здатний кожен.