Після всіх перешкод врятувати 12-річного Віталіка є надія

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Його історія
зворушила всю країну. «Вікна» вже розповідали
про 12-річного Віталика. Він хворий на рак. Спершу рахунки, на які усім
миром збирали гроші на його лікування, обікрали. А коли Віталик мав летіти на
операцію за кордон – його з мамою не пустила на літак авіакомпанія. Та вони не
опустили рук. І таки долетіли до клініки в Італії. Коли горою батьки і тисячі
небайдужих українців – Юлія Янчар.

Він спакував
валізи і з мамою готується до вильоту в Італію. Цього він чекав цілий рік.
Половину дитинства 12-річний Віталик провів у лікарнях. Проблеми почались ще з
першого року життя – у нього виявили рідкісну генетичну хворобу – іхтіоз. У
нього мало не вся шкіра покрита наче лускою. Рік тому його майже вилікували від
шкірної хвороби, та виявили іншу ще гіршу недугу – рак крові, ще і рак
кісткового мозку.

Йому терміново потрібна пересадка кісткового мозку. За донора найкраще
підходять рідні. Коли батьки про це дізнались, вирішили Віталіку розповісти
правду. Валентина з чоловіком зізнались, що мріяли про дитину 19 років, але так і не змогли народити власну.
Його взяли з притулку – він сирота.

Валентина Злобенко,
мама Віталика:

Як він узнав, що він усиновлений, він ще лучше
начав до нас відноситься. Мамусік, моя мамочка, моя ріднесенька.

Батьки разом взялись боротися за нього. Надію на одужання дали у клініці в
Італії. Виставили рахунок – майже 120 тисяч євро. Там підшукали і донора. Та
такі кошти для батьків-пенсіонерів були не підйомними.

Валентина Злобенко, мама Віталика:

Я сначала була така засмучена – думала, що ми
ніколи, з села люди, ніколи ми не думали, що нашій дитині так бог почує і всі
люди почують, і нам будуть, і всі допомагати.

Гроші назбирали трохи більше ніж за два місяці. Небайдужі – надсилали хто
скільки міг.

Ірина Гоцул, директор Української біржі
благодійності:

Найменша пожертва це була одна гривня – це 1, 2,
5, 10 гривень. Великі пожертви були і тисяча гривень, і більше, навіть була
одна пожертва 30 тисяч гривень, коли людина бачила, що кошти потрібно
терміново.

Перед від’їздом Віталик заходить до рідної школи. Він прощається зі своїми
однокласниками і вчителями. На лікуванні він пробуде весь наступний навчальний
рік.

З дому їх проводжають батько, родичі і сусіди.

Італійський лікар Віталика показує «Вікнам» палату свого малого українського
пацієнта. Тут обговорюють і історію його хвороби. Показує найголовніше –
стовбурові клітини донорів. Для Віталика їх шукали по всьому світу. Знайшли в Німеччині
і в США.

Клаудіо Фавре, лікар Віталика:

Стовбурові клітини відповідають за будову
організму. Власне клітини донора мали б наново відбудувати уражений кістковий
мозок Віталія.

Лікар Клаудіо каже – це лікування потребує часу. Вони вже вилікували не одну
дитину з України. Тому зараз найголовніше – набратись терпіння.

Клаудіо Фавре, лікар Віталика:

Зараз ми будемо досліджувати стовбурові клітини
потенційних донорів. І на це піде 2-3 місяці. Згодом розпочнемо сам процес
терапії, де самі клітини приживатимуться у його організмі. На це піде десь 3-4
місяці. І вже опісля, якщо все піде добре, Віталік повернеться до України.

Віталик з мамою зараз проживають недалеко від клініки. Проживання для них
безкоштовне – такий подарунок зробила італійська асоціація батьків, чиї діти
теж хворіли на рак. Мама не стримує сліз, бо її син вперше за останній рік
постійно усміхається і обіцяє мамі, що одужає.

Віталик:

Я хочу вилікуватись і бути здоровим!

Валентина Злобенко,
мама Віталика:

Я дуже дякую всім людям, усій Україні і всім, хто не
був байдужим до моєї дитини. Я ж хочу, щоб він виздоровів, я є його так люблю.


ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити СТБ -
поставте 2 чесних галочки:

1.

2. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля