PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Загиблій фельдшерці до декрету залишалося декілька днів | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Загиблій фельдшерці до декрету залишалося декілька днів

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Ця жінка чекала
на дитину й працювала у бригаді швидкої допомоги. «Вікна» п’ятниці розповідали
про Марину Савоніну
, яку психічно хворий чоловік проштрикнув 32 рази й
облив кислотою. Прощатися з фельдшеркою прийшло півміста. А запорізькі медики
бояться виходити на роботу. 

На машинах, в
яких повинні рятувати життя, почепили чорні жалобні стрічки. І швидкі всього
Запоріжжя заголосили. 

На підстанції швидкої допомоги ридає Маринин чоловік. Його дружину й
ненароджене дитя проводжає в останню путь пів-Запоріжжя. 

Марина мала стати
мамою, до декрету лишалося кілька днів. 

Ірина Савченко, медик швидкої допомоги:

Она ждала, она
вышивала пеленки
. Что, что такое женщина,
которая ждет первого ребенка, для ее семьи, для ее мужа, м
атери…

Останнього дня свого
життя вона приїхала на виклик. До швидкої подзвонив чоловік і сказав, що його
старенькій мамі зле. Марина зайшла до квартири першою. Вбивця накинувся на неї
ще на порозі. І проштрикнув її тіло кригорубом більш ніж 30 разів. 

Олег Великий, колега загиблої:

Облил их кислотой и
взял в руки орудие
. По нашим данным, это была пешня –
пишут везде топор, но то, чем лунки делают рыболовы. Орудие
,
конечно
, страшное, девочка на месте погибла, врач
получил множественные ранения мягких тканей, слава богу
, не проникающие.

Данило Савонін, чоловік загиблої Марини:

Я думаю,
ответственность лежит на всех. Здесь нет понятия – кто больший преступник, тот,
кто его выпустил, тот, кто допустил ее в общество. Я считаю, ответственность
лежит на всех, и он преступник. Все равно мне ее уже никто не вернет, надо
что-то делать, надо как-то что-то изменить.

Із агресією лікарі Запоріжжя стикаються щодня. Місцева профспілка працівників
Швидкої допомоги вже просить парламентарів, аби ті ухвалили закон про захист
медиків.

Анатолій Сидоренко, голова незалежної
профспілки медиків швидкої допомоги Запоріжжя:

Если будет нападение
на милиционера, то человек может получить за это около 10 лет. Так вот,
приравнять работников Скорой Помощи к милиционерам, чтобы не дай Бог, если у
кого-то поднялась рука на наших сотрудников. Он мог попасть надолго в тюрьму.

Доки парламентарі із профспілкою з’ясовують, Марининого вбивцю посадили за
ґрати. Він чекає на експертизу, яка має визначити – чи осудний він. У міліції
вже з’ясували – раніше чоловіка вважали небезпечним для суспільства, але самі
таки психіатри його й випустили. Бо вирішили – вже вилікували. Медикам, які
супроводжували чоловіка до суду вдалося з ним поговорити.

Михайло Кологривий, працівник швидкої допомоги:

Он ответил, что в
течение недели он испытывал какие-то параноидного характера навязчивые идеи. Подсознательно
у него заложился тот фактор, что врачи для него – это враги. Он ждал именно
психиатрическую бригаду, когда вышла бригада – два мужчины и женщина, он думал,
что это психиатрическая бригада и хотел их просто встретить.

Керівництво області пообіцяло посприяти убезпеченню медиків й влаштувати експертизу
всім психічно хворим, що перебувають на обліку. Таких у Запоріжжі дві сотні.