PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
У харківській лікарні, де лежить Тимошенко, практикує лікар-священик | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У харківській лікарні, де лежить Тимошенко, практикує лікар-священик

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Зранку він
приймає хворих тілом, а ввечері – лікує душі. У Харкові практикує незвичний
невропатолог. Володимир Лебединець – медик. Також він ієрей і настоятель
церкви. Храм він побудував у Центральній Клінічній лікарні «Укрзалізниці». Саме
там перебуває екс-прем’єрка Юлія Тимошенко. 

Нульовий поверх, невеличке приміщення за дерев’яними дверима поряд з
процедурною – церква ікони Божої Матері «Живоносне джерело». 

На стільці біля входу – хустинки для тих, хто не має. Парафіяни тут – у
домашніх капцях та халатах, щойно з процедур. Постійного приходу церква не має
– хіба що медсестри та лікарі. Решта – хворі, що приїжджають до клініки з усієї
України.

Сьогоднішня недільна проповідь отця Володимира – про зневіру. Саме у цьому
гріхові найчастіше сповідуються тутешні віряни. 

Марія Малевська, журналістка:

Від однієї іпостасі до іншої Володимира Лебединця
відокремлюють чотири поверхи. Після служби він піднімається до першої
неврології, де на нього вже чекає інша паства: з інсультами, гіпертоніями та
судинними порушеннями.

Так отець Володимир перетворюється на Володимира Васильовича.

Завідуючим відділення неврології він вже 25 років. Приблизно стільки ж – у сані
духовному. 

Отець Володимир:

У меня появился
пациент, священнослужитель, архимандрит Виталий. Начали общаться…

Що тоді сказав йому той архімандрит – Лебединець вже й не пам’ятає. До церкви,
згадує, ходив, але радше, з цікавості. Але однієї миті він, людина з науковою
базою, освітою й чітким розумінням, як влаштоване тіло людське і всі процеси в
ньому – став вірити у те, про що не пишуть в університетських
підручниках. 

Блок у лівому крилі неврології – фактично реанімація. Тут Лебединець у
буквальному сенсі не дає Богові забрати людину на той світ. 

Він довгі роки був особистим лікарем митрополита Никодима, до його відділення –
черги з усієї України, записуватися треба за 2 місяці. Завідуючий з жалем
констатує: інсульт сильно помолодшав. Тепер його пацієнти – не лише самі
пенсіонери.

Отець Володимир:

Самый молодой инсульт,
который я видел – это 8 лет
, 14 лет, 12 лет…

Після інсультів його підопічні немічні. Він наново вчить їх говорити, ходити,
рухати руками, а головно – вірити. 

Вже у кабінеті, після обходу палат, зізнається: сюди до нього часто приходять
сповідуватися. А там, на нульовому поверхові, коли він у рясі – намагаються
перепитати про ліки й діагнози. Лебединець намагається розділяти. Для них. Аби
не сталося псевдо-зцілення. Але сам – певен: усі хвороби – звідти, зсередини.
Куди рентгеном та УЗІ не дістатися. 

Отець Володимир:

Немощствует душа – немощствует и тело. Духовные
болезни приводят к телесным болезням.