PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У харківській лікарні, де лежить Тимошенко, практикує лікар-священик

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Зранку він приймає хворих тілом, а ввечері – лікує душі. У Харкові практикує незвичний невропатолог. Володимир Лебединець – медик. Також він ієрей і настоятель церкви. Храм він побудував у Центральній Клінічній лікарні «Укрзалізниці». Саме там перебуває екс-прем’єрка Юлія Тимошенко. 

Нульовий поверх, невеличке приміщення за дерев’яними дверима поряд з процедурною – церква ікони Божої Матері «Живоносне джерело». 

На стільці біля входу – хустинки для тих, хто не має. Парафіяни тут – у домашніх капцях та халатах, щойно з процедур. Постійного приходу церква не має – хіба що медсестри та лікарі. Решта – хворі, що приїжджають до клініки з усієї України.

Сьогоднішня недільна проповідь отця Володимира – про зневіру. Саме у цьому гріхові найчастіше сповідуються тутешні віряни. 

Марія Малевська, журналістка:

Від однієї іпостасі до іншої Володимира Лебединця відокремлюють чотири поверхи. Після служби він піднімається до першої неврології, де на нього вже чекає інша паства: з інсультами, гіпертоніями та судинними порушеннями. 

Так отець Володимир перетворюється на Володимира Васильовича.

Завідуючим відділення неврології він вже 25 років. Приблизно стільки ж – у сані духовному. 

Отець Володимир:

У меня появился пациент, священнослужитель, архимандрит Виталий. Начали общаться… 

Що тоді сказав йому той архімандрит – Лебединець вже й не пам’ятає. До церкви, згадує, ходив, але радше, з цікавості. Але однієї миті він, людина з науковою базою, освітою й чітким розумінням, як влаштоване тіло людське і всі процеси в ньому – став вірити у те, про що не пишуть в університетських підручниках. 

Блок у лівому крилі неврології – фактично реанімація. Тут Лебединець у буквальному сенсі не дає Богові забрати людину на той світ. 

Він довгі роки був особистим лікарем митрополита Никодима, до його відділення – черги з усієї України, записуватися треба за 2 місяці. Завідуючий з жалем констатує: інсульт сильно помолодшав. Тепер його пацієнти – не лише самі пенсіонери.

Отець Володимир:

Самый молодой инсульт, который я видел – это 8 лет, 14 лет, 12 лет…

Після інсультів його підопічні немічні. Він наново вчить їх говорити, ходити, рухати руками, а головно – вірити. 

Вже у кабінеті, після обходу палат, зізнається: сюди до нього часто приходять сповідуватися. А там, на нульовому поверхові, коли він у рясі – намагаються перепитати про ліки й діагнози. Лебединець намагається розділяти. Для них. Аби не сталося псевдо-зцілення. Але сам – певен: усі хвороби – звідти, зсередини. Куди рентгеном та УЗІ не дістатися. 

Отець Володимир:

Немощствует душа – немощствует и тело. Духовные болезни приводят к телесным болезням.