PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
У 55-й Венеційській бієнале братимуть участь 88 країн | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У 55-й Венеційській бієнале братимуть участь 88 країн

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Рекорд до ювілею.
У Венеційській 55-й виставці сучасного мистецтва бере участь рекордна кількість
країн – 88. Зокрема Ватикан – вперше за усю історію бієнале. Українські митці
цього року чи не наймолодші. До того ж відкриється павільйон ПінчукАртЦентру з
роботами лауреатів
Фьючер Дженерейшн Арт-Прайз.

Юлія Янчар, журналістка:

Це один з найстаріших міст у Венеції на Гранд
Каналі, і веде він прямісінько до українського національного павільйону. Цього
року команда вітчизняних митців чи не наймолодша серед всіх 88 країн-учасниць
Венеційської Бієнале.

Палаццо Лоредан. На вході українка і бюсти відомих світових політиків різних
віків. Всередині троє наших митців. Він чи не наймолодший в групі – йому 26. До
Венеції привіз малюнки кульковою ручкою. Для цього використав 500 аркушів. Іноземцям
покаже – українську реальність.

Гамлет Зінківський, митець:

Пацаны ждут – это
сложно перевести, потому что есть сленговое слово – пацаны. Для европейцев это
не понятно. Ну, я уже неделю в Венеции, ну дома мне так спокойно только ,когда
я дома сижу. Ты просто идешь вечером на улицу на встречу, там пятерка пьяных
идет. И должен сделать такое лицо, чтоб они к тебе не подошли.

А це ті самі «пацани» тільки на сірникових коробках. Це радше їх особові справи
– у міліції.

Гамлет Зінківський, митець:

Меня вдохновили в
отделении милиции, сотрудник, который меня задержал, ему показалось, что я
похож на какого-то бандита.

Він також ще дуже молодий і дуже амбітний. В контексті теми бієнале –
Енциклопедичний палац – зобразив із своєї дитячої радянської пам’яті – бункери.

Микола Рідний, митець:

Ми живем в такое время
экономического, политического кризиса, нарастание социального напряжения, и
люди ненароком думают о том, куда бы спрятаться. Поэтому эта работа – это пародия
на современный город, который состоит не из небоскребов, а из таких странных
бункеров-подвалов.

Ці бетонні мініатюрні бункери супроводжуються іншими бункерами – на відео.

Це ще одна його відео робота – демонтаж пам’ятника у Харкові. Поруч мала
монументальна споруда. Єдине, що зіпсувало настрій Миколі, більшу її частину
розбили по дорозі в Італію.

Найвизначніша робота на думку кураторів – твір Жанни Кадирової. Це пам’ятник пам’ятникові,
щоправда в прозорій піраміді. В темній кімнаті її відео інсталяція – 12 годин
життя пам’ятника сучасному мистецтву у невеличкому місті Шаргороді, що на Вінниччині.
Встановили його ще 2009-го. Знімали зі всіх чотирьох сторін напередодні
Бієнале.

Жанна Кадирова, мисткиня:

Те, що він стоїть в маленькому місті – об’єкт
сучасного мистецтва, те, що показується, життя цього міста в Венеції, для мене
це був інший дуже важливий момент.

Куратори і комісари українського павільйону сподіваються, що журі і інші
світові митці їх оцінять, бо вперше привезли художників не 80-90-х, а молодих і
сучасних. Вона ж не з ними, хоча теж представляє Україну.

Мисткиня Оксана
Мась очолила найбільшу паралельну програму Венеційської бієнале. Після тріумфу
із Генським вівтарем із писанок на минулій бієнале – привезла на це бієнале –
Квартову молитву. Це справжні двигуни автомобілів розплавлені у печі разом із
муранським склом. Вартість одного за 100 тисяч євро. Однак головне, каже, не
ціна, а ідея. 

Оксана Мась, мисткиня:

Стекло является вот этим
чистым сознанием в 3 тысячелетия, чистым сознанием. Тем человеческим сознанием,
которое может расплавить все материальное. Потому что когда мы его разогревали
– двигатель нагрели до 450 градусов по температуре, а стекло до 1200. И когда мы
начали заливать – вот он двигатель – оно все началось плавиться.

Всі національні павільйони – 88 країн розкидались мало не по всій Венеції. У
старих палаццо, спецмайданчиках і паралельних програмах. Поки вони відкриті
лише для преси, а вже з 1 червня і майже до кінця листопада – відкриються для
всіх охочих.