На Полтавщині 67-річний фермер звів церкву, а священика немає

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Він самотужки звів церкву, а вона нікому не потрібна. На Полтавщині 67-річний фермер спорудив храм. Та він у селі чи не єдиний його парафіянин. Він і староста, і касир, і дзвонар. Сам дбає про церкву, бо ніхто не хоче бути там за священика.

Все життя на тракторі, із косою та поряд з худобою. Пан Іван в селі Шеки – місцева знаменитість. Фермера на прізвисько «поп» легко впізнати – завжди у повстянках та із бородою. 5 років тому він самотужки збудував православну церкву. 

На підвіконні – свічки та гроші, на стелі – дошки, деякі ікони лежать на купі, поряд жіночі хустки. Та головне – встановлені іконостас та вівтар. За престолом нема нікого. 

Востаннє в дзвони били ще на Різдво, самі, священик втік з церкви понад рік. 

Звести храм, де могла б молитися, пана Івана намовила віруюча дружина. Нині її паралізувало. Найближча в окрузі церква є аж за півсотні кілометрів. Чоловік здав розпайовані землі та ще у 2002-му почав будівництво. Грошей постійно не вистачало, помічників не знаходилось та з божою поміччю справа рухалась. От тільки нині, коли церква є, намолювати її нікому. 

Іван Гордієнко, мешканець с. Шеки:

Сейчас всі привикли до комфорту, до цього, до сього, а воно ж у селі так не получається, удержиться тільки той священик, що іскреннєй віри.

У єпархії про дідуся та порожній прихід знають. Однак зарадити нині не можуть. 

Владика Федір, архієпископ Полтавський і Кременчуцький:

Причина проста і банальна – село вимираюче, немає роботи, священик елементарно не може вижити в селі, мова не йде про гроші, мова йде проте, щоб вижити!

Півтисячна паства здавалося могла б утримати молоду священицьку родину. Однак їм новозбудована церква – не церква. 

Донести позицію громади виходить єдина жіночка. На шиї – православний хрестик. «Вікнам» пояснює – люди в церкву ходитимуть, лише тоді, якщо буде там священик від Московського патріархату. До такого їздять у сусіднє село. 

У сільраді про холодну війну ворожих патріархатів – вперше чують. 

Хоч юридично Шеківський Свято-Миколаївський храм належить громаді, її формальний власник непохитний. Нині він долає онкохворобу шлунку та заповідає – коли помре, відправу за ним служитиме священик в рідній церкві.