На 55-й Венеційській бієнале роздали золотих левів

Вікна-Новини

Вікна 18:00

На 55-й
Венеційській бієнале роздали золотих левів. Форум сучасного мистецтва, який
проходить двічі на рік, зібрав рекордну кількість країн-учасниць. Аж 88.
Україну представляло одразу два павільйони – національний та паралельний від
ПінчукАртЦентру. Чим дивували і за що отримали нагороди – знає Юлія
Янчар. 

Юлія Янчар, журналістка:

88 країн і сотні митців, які борються за звання
найкращого, аби отримати золотого лева. Та насправді на Венеційській бієнале
тих, хто хоче бути почутим і побаченим значно більше. Митці, які не потрапили
до офіційної програми і не отримали виставкових площ самовиражаються просто
неба і зачасту критикують бієнале.

Ці квіти у місцях офіційних експозицій залишила вона. Кармен ніби мертва лежить
і мовчить. Такий маніфест інші митці розділяють і розуміють.

Марек Следжєвскі, польський митець:

Дуже часто на Бієнале, які не потрапили всередину
– демонструють назовні.

Венеційці ж не мовчать. Глядачам показують своє мистецтво і кажуть, робити
це в рамках бієнале для них дуже дорого.

Моніка Бузаро, куратор
венеційського арт-гурту:

Для них єдиний критерій – платиш і береш участь.
Нам треба було заплатити 25 тисяч євро. Ми вирішили не платити і робити нашу
програму перформент – поза межами павільйонів бієнале.

І таких розлючених, чи не на кожному кроці. Вони привертають до себе увагу
навіть переодягаючись у повій. Як символ продажності мистецтва. І навіть
паркують навпроти входу до експозицій венеційського лева з хрестом – проти використання
коштів регіону на один форум сучасного мистецтва.

Він хоч і
потрапив на бієнале і представляє країну Чілі, теж протестує. В його інсталяції
– брудному басейні виринає і потопає парк із павільйонами країн-фаворитів. Їх
28 – це ті, які з самого початку бієнале отримали площі в Джардіні. Інші країни
шукають павільйони по всій Венеції.

Альфредо Джар, митець із Чілі:

Джардіні з’являється і занурюється 24 тисячі 860
разів. І це 24 тисяч 860 можливостей нагод задуматись – про модель Бієнале.
Якщо ми подивимось на ситуацію в 21 столітті – мистецтво – не лише у межах
Джардіні.

Не у водяному, а справжньому паркові національні павільйони один поперед одного
виставляють твори сучасного мистецтва. Довгі черги і всесвітньо знані митці
додають рейтингу. Приміром у німецькому павільйоні – центральна робота знаного
китайського дисидента Ай-Вей-Вея.

Британський
павільйон – наче суцільна сатира на королівські родину і багатіїв, які живуть у
Лондоні. Ось на великій стіні чоловік тримає в руках величезну яхту – це
115-метрове судно Абрамовича, яке на минулому бієнале перегородило на
набережній в’їзд всьому транспорту. На стінах розтлумачення – як ставали
багатими у радянському союзі. Французи вдались до музики. На відеоінталяції
спершу гра на фортепіано.

В іншій залі та ж гра – однак електронна.

Представляти країну на бієнале – престиж і реклама. Цього року вперше до
сучасного мистецтва долучився навіть Ватикан. Та більшої уваги ніж сама їхня
експозиція викликав візит Кардинала Італії. Кожен павільйон дивує. І в цій
дивині потрібно розшукати сучасне мистецтво. Ідею і суть. Епатаж – теж у моді.

Юлія Янчар, журналістка:

Російські митці вирішили приміром дивувати
відвідувачів небаченою розкішшю – золотим дощем, що іде з неба. Щоправда
монетки несправжні, однак аби не вбили – краще прикритись.

Відчути розкіш щоправда можна лише жінкам. Чоловікам ходу немає. А це інші
російські митці і паралельна програма. Вони показують суть Росії – яка вона є.
Ідею, кажуть, шукали в народі.

Хай би як критикували бієнале за комерціалізацію – оголошенням переможця журі
показало пріоритети.

Ангольці вперше брали участь у венеційській бієнале. А золотого лева здобули за
екологічний проект. У одному з палаццо 14 століття – в кімнатах по 5 тисяч
фотографій різних місць світу. Їх можна брати з собою. Більшість зроблена в
Анголі. Автор каже – ідея цінна, а втілення недороге.

Едсон Шагаш, фотограф з Анголи:

Це просто папір для постерів і його набагато простіше
доглядати, він не такий затратний. В мене виникла ідея використати фотографії
різних місць, об’єктів, будинків і розмістити їх у палаці – це як мова крізь
століття.

Тема 55-ї бієнале – Енциклопедичний палац. Це символ недобудованої колись
монументальної вежі-музею, що мала вмістити зразки абсолютно всіх людських
винаходів. Вежа так і залишилася лише макетом-утопією. На відміну від
експозицій бієнале, які відкриті для відвідувачів до 24-го листопада.

ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити СТБ -
поставте 2 чесних галочки:

1.

2. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля