«Вікна» знайшли футбольний клуб, де грають сліпі хлопці

Вікна-Новини

Вікна 22:00

У футбола –
наосліп і навпомацки. «Вікна» знайшли футбольний клуб, де грають сліпі хлопці.
Вони так вправно б’ють по воротях, що їх знають і поважають у світі. Але
футболять у вітчизняному паралімпійському комітеті.

Спеціальне
приладдя з потужними лінзами потрібне Роману Нерушу для того, аби бодай щось
розгледіти у своєму телефоні. Його зір майже дорівнює нулю. Втім, цей хлопчина
спокійно ходить по вулицям, переходить дороги й ні чим не виділяється з-поміж
інших. Робити це він навчився завдяки футболу. Одного разу погратися з м’ячем
Романа запросили друзі з товариства слабозорих.

Роман Неруш, футболіст:

Я спочатку кажу – ну хлопці, я жарти розумію і
дуже люблю, але ж такий жарт, ну хіба сліпі можуть грати у футбол. А вони
кажуть – ну давай спробуємо, підемо на тренування побачимо, що воно таке.

М’яч у грі,
вдалий пас і гол. Гравці італійської збірної Романа охрестили другим Андрієм
Шевченком.

Головний атрибут у сліпому футболі – це шумливий м’яч. В Україні таких не
виготовляють, тож і коштує він більше 2 тисяч гривень.

Сергій Самко, воротар команди:

Арбитр берет его в
руки или ногой
, и вот так трясет, это дает
возможность слепому игроку подойти и услышать, где находиться мяч.

У команді 5 гравців. Незрячих футболістів на полі видають хіба що пов’язки на
очах. Їх надягають, аби у суперників не було зайвих підозр. Очима гравців є
тренер та голкіпер, які підказують напрями ударів.

Дмитро Матвієнко, тренер команди:

Вратарь только
один-единственный, который зрячий. Игроки ориентируются на слух мячика и на
слух тренера, они работают по подсказкам
.

Сліпий футбол – досить травматичний вид спорту, тож, аби з розгону не вдаритися
об суперника гравці мусять постійно подавати голос.

«Вой» у перекладі з іспанської «йду». Незрячі футболісти усього світу у грі
використовують іспанську, адже саме ця країна у 86-му році стала батьківщиною
сліпого футболу. На початку 21-го століття цей вид спорту став
параолімпійським, але тільки не для України, жаліються спортсмени.

Віктор Мозговий, керівник команди:

Мы обращались официально в
паралимпийский комитет, есть люди, которые отвечают непосредственно за это
дело. Был странный такой ответ, а зачем вам это надо, а вы там самозванцы,
понимаете это настолько больно слышать, почему, потому что сделана огромная
работа, есть энтузиасты этого дела.

Команда вже здобула величезне визнання закордоном. Навіть представляють її на
змаганнях не інакше, як національну збірну України. 

ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити СТБ -
поставте 2 чесних галочки:

1.

2. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля