PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
У Дніпропетровську знайшовся лабрадор, зниклий 2 роки тому | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У Дніпропетровську знайшовся лабрадор, зниклий 2 роки тому

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Повернення блудного пса. У Дніпропетровську знайшли лабрадора, який зник понад 2 роки тому. Тоді собаки шукали всім містом, але марно. Потім родина вже й покинула чекати, як раптом він знайшовся. 
Цілих 2 роки лабрадора Сема не було вдома. Іноді він шкутильгає на ліву лапу та дивиться не по-собачому мудрим поглядом – це все, що залишилося від тієї мандрівки. 
Того вечора молодий пес сидів на ганку, зустрічав господаря з роботи. 
Ігор Марченко, господар собаки:
Я заехал во двор, не знаю, видно, собачки пробегали, он сорвался и сразу в ворота. Выбежал за ним, Сэм, Сэм, его только хвост мелькнул. 
У родині вирішили – пес погуляє і прийде додому. Але Сем не повернувся й на ранок, не було його й за день. Собака все життя прожив у будинку – тож у кам’яних джунглях великого міста враз заблукав. 
Ольга Марченко, донька господаря собаки:

Когда уже прошло дня четыре, мы начали очень сильно волноваться, взяли инициативу в свои руки, и папа очень сильно помогал, объявления развешивали, и с друзьями ходили его искали, это с друзьями у нас была такая команда поисковая. 
Галина Сергєєва, журналіст:
Господарі підрахували, шукаючи домівку, Сем подолав більше сотні кілометрів, повз траси,приватний сектор, величезну балку, і врешті опинився на південному вокзалі Дніпропетровська. 

Олександр Цимбалюк, співробітник Дніпропетровського південного вокзалу:
Потому что здесь территория, природа, это ж не то, что в городе асфальт, вот они там в балке и обитают. 
Співробітники вокзалу пригадують великого чорного лабрадора. Кажуть, він жив разом із усіма покинутими собаками. Спав під потягом, а їв, що принесуть провідники. 
Через рік його забрали волонтери на тимчасове утримання. Про знайденого породистого пса повідомили на форумі організації захисту тварин. Це оголошення господар побачив через рік. 
Ігор Марченко, господар собаки:

Что-то мне в голову стукнуло, набрал – нашелся лабрадор. И нашел на сайте переписку, которая целый год велась, о моей собаке. 
Наталя Михайлова, волонтер організації захисту тварин «Вірність»:
Конечно, чудо! Вера хозяина, что он найдет. Случается не часто, но случается. 
Випадок із Семом унікальний. Адже якщо хатню тварину не знайшли протягом двох місяців після зникнення, шансу повернути її додому живою – практично немає, кажуть волонтери. 
Наталя Михайлова, волонтер організації захисту тварин «Вірність»:
Они не могут найти себе ни пропитание, ни еду, ни кров зимой, ничего не могут найти. Они неаккуратно переходят дорогу, потому что они с этим никогда не сталкиваются в обычной жизни. 
Коли господарі прийшли по Сема, боялися, що той не впізнає їх після дворічної розлуки. І справді, спочатку лабрадор ображено відвернувся. 
Ігор Марченко, господар собаки:
Пошли, и такое чувство было, что все, он уже не наш. Я только открыл машину, садится, и он услышал этот щелчок двери, он всегда с нами и на речку ездил и на пруд, и он срывается, бежит, прыгает на заднее сидение. Я говорю, так, все, садимся, уезжаем. 
Сем пригадав і своє прізвисько, і своїх господарів. А вдома – одразу радісно кинувся гризти капці. Тепер пес з двору ані лапою.