У столиці на Софійській площі вирували шекспірівські пристрасті

Вікна-Новини

Вікна 22:00

На Софійській площі в Києві вирували шекспірівські пристрасті. Просто неба польський вуличний театр розіграв Макбета. Класичну трагедію подають по-новому – герої 11 сторіччя їздять на мопедах з вогнепальною зброєю. Ольга Семак бачила. 
На Софійський площі три відьми на дибах атакують якогось вояку. То вуличний театр з Познані провадить репетицію Макбета. 
Одну з відьом грає Ярослав. Розповідає про нове трактування шекспірівської трагедії.
Ярослав Сейковський, актор театру «Бюро подорожей» (Познань):

Ми дуже довго шукали образ, якими мають бути відьми. І знайшли несподівано в Тегерані. Побачили там фреску, на якій саме такі чаклунки в чорних балахонах тримали на руках мертвого солдата. Ця вистава про війну, і наші чародійки – то матері загиблих вояків, які прагнуть помститися можновладцям за смерть дітей. 
А це й сам король шотландський – Макбет на новий лад. У шинелі й кирзових чоботах шалено гасає на іржавому мопеді. На репетиції – аж шину спускає. А замість корони в нього – вінець із куль.
Марта Шалко, продюсер театру «Бюро подорожей» (Познань):
Це солдатський шолом, який у нашій виставі перетворюється на корону. Корону, оповиту стрічкою артилерійних куль. Вона є символом кривавої влади, яку хтось отримав завдяки війні.
Ольга Семак, журналістка:
За оцінками критиків, ця вистава – послідовність яскравих картин, у яких від Макбета лишилася хіба що темна й моторошна сутність п’єси, розіграна тут, на площі, майже без слів.
Пйотр Казимерчак, актор театру «Бюро подорожей» (Познань):

У країнах, де трапляються якійсь військові конфлікти, політичні протести, ця вистава має більший успіх. Через те, що люди перекладають цю історію на своє особисте життя. В Ірані, Йорданії, Ізраїлі нас вітали дуже гаряче. 
Надзвичайно прогресивні вистави познанці грають світом у напрочуд застарілий спосіб – як пересувна вулична трупа. І їхні хідлі – польською їх називають «щудла» – то також данина стародавнім майданним аматорам. Коли підноситися на дибах треба було лише для того, аби тебе побачили всі глядачі.

Ярослав Сейковський, актор театру «Бюро подорожей» (Познань):

Наш театр – як цирк. Декорації, костюми, все веземо за собою в трейлерах. Запрошую «за лаштунки», покажу, де ми вдягаємо «щудла»… Ось і вся таємниця, але глядачі у виставі цього не побачать.
Надвечір на Софійський площі починається трагедія. Крізь старий сюжет у сучасних декораціях, кажуть актори, всяк побачить щось своє.