PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

На Черкащині 12-річні дівчата сильно побилися через обзивання

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Вона обзивала її «спідозною», а та не витримала – й почала захищатися кулаками. На Черкащині 12-річні дівчата сильно побилися в школі. Та й так, що одна з них – отримала струс мозку й синці. Адміністрація школи до останнього замовчувала конфлікт, аж допоки за справу не взялася прокуратура. 
Діти в дитячому таборі вчаться домовлятися, аби конфлікт не переростав у бійку. Їхнє завдання – уникнути насилля за будь-яку ціну, комплімент і усмішка – головні альтернативи удару.
– Можно, пожалуйста, пройти?
– Нет.
-Пожалуйста!!
-Комплименты!
– Ты король гламура. Можно пройти?
Тут у формі гри Тані вдалося вмовити своїх однолітків. Та ще два місяці тому слів забракло, бо в школі в свій бік почула те, чого найбільше соромиться. 
Тетяна Нелень, школярка:
Мені обідно не за те, що мене побили, а за її слова, що больна спідом, що моя сім̕я больна СПІДом, що всі хто зі мною спілкуються больні СПІДом, мені це неприязно було слухать.
Як першою вдарила, вона вже не пам’ятає, бо з’ясування почалися за кілька днів до тієї фатальної бійки. Вона сталася після уроків в шкільному коридорі. Дівчата гамселили одна одну щосили, тягали за волосся, аж доки їх розняла вчителька. Мати про бійку дізналася телефоном. Те, що побачила дома, вразило.

Антоніна Нелень, мати Тетяни:

В неї така велика гуля була на голові і губа була розбита, і під оком було почервоніння.
Галина Восковець, дитячий невролог:

За последний год это первый такой случай, по крайней мере на территории нашего диспансера, конечно, удивляет, особенно, как маму, мне по-человечески жаль эту девочку.
В прокуратурі про випадок у школі дізналися з лікарні. За фактом завели справу. Там фігурують не лише тілесні ушкодження, а й спроба приховати інцидент. Нині провадження контролює прокурор району особисто. Директор виправдовується. 
Тарас Горбенко, директор Червонослобідської школи №1:

Я вважав, що конфлікт вичерпано вже на наступний день, батьки сказали, що претензій один до одного не мають.
Мати ж Тані обурилася байдужості директора. 
Антоніна Нелень, мати Тетяни:
Мене серйозно не сприйняли і вже в наступній розмові з директором я дізналася, що у тата другої дівчинки є певні зв’язки і все, що я роблю, це все марно.
«Вікна» зустрілися із татом другої дівчинки. Він теж не зрозумів всієї серйозності. Те, що сталося, сприйняв за банальний випадок. 
Роман Осницький, батько Дар’ї:
Мені було сказано при свідєтелях, що претензій не маємо, в моєї дитини теж були ситняки, я тоже міг піти зняти побої, але я думав, що це діти, вони помиряться наступний день.
В організації, що захищають права людей, які живуть з ВІЛ, випадком обурені. 
Олена Фрідріх, член ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»:
Людям, наверное, не хочется получать информацию, которая помогла бы более толерантно, более эмпатично относится друг к другу, им намного удобнее сказать – этого со мной никогда не случится.
У селі бажання жінки судитися із батьками не розуміють, ніби зайва увага до особливого статусу дитини тільки зашкодить їй. Та мати трьох дітей стоїть на своєму та має намір іти до кінця. 

Антоніна Нелень, мати Тетяни:
Я хочу показати своїй дитині,що свої права треба відстоювати, бо якщо дати себе образити один раз, вона буде на собі відчувати цю систему, і буде давати себе ображати постійно.