26-річна мати двох дітей довела світу, що 4-я стадія раку – не вирок

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Їй дали 2 відсотки зі 100, що виживе, і відправили додому… помирати. Та вдома на неї чекав чоловік, і дівчатка-двійнятка. Заради них Ольга Кравчук із Сімферополя вижила і довела – четверта стадія раку – не вирок. 
Ольга Кравчук, колишня онкохвора:
Мне всегда было ради чего жить, с того самого момента, когда сказали, что я беременна. Дети – самое большое счастье в жизни. Если бы у меня не было моих детей, наверное, я бы и не выжила. 
У 21 рік у Ольги Кравчук було все, про що може мріяти дівчина – родина, затишна домівка, люблячий чоловік. Оля щойно стала мамою двійнят – Маринки і Надійки. 
На постійний кашель, біль у горлі і слабкість Оля не звертала уваги, думала, що то звичайна застуда. Але коли до інших симптомів додався ще й нестерпний головний біль, дівчина пішла до лікарів. Три місяці Ользі не могли визначити діагнозу. Вже тоді у дівчини з’явилося погане передчуття.
Ольга Кравчук, колишня онкохвора:
Изначально, когда я только заболела, первая мысль у меня была, что это онкология. Мне начали ставить туберкулез, и муж очень радовался и говорил мне – ты должна радоваться, потому что туберкулез – это намного легче заболевание, чем онкология. 
Але радіти було зарано. Діагноз не підтвердився, і зовсім скоро Ольга стала пацієнткою онкодиспансеру.
Муждаба Касіч, завідувач відділенням гематології республіканського онкодиспансера:
Выявилась огромная опухоль в грудной полости. К сожалению, получили огромные осложнения, открылось кровотечение. Добиться диагноза так и не смогли. Прогнозы были 98 на 2 процента – два процента шансов выжить.
Боротьба за ці два відсотки була надтяжкою. Операція, хіміотерапія, реабілітація. Багато разів жахливий біль позбавляв Ольгу сил та надії. Але поряд з нею завжди був чоловік, який не дозволяв їй опускати рук.
Петро Кравчук, чоловік:
Шантажировал жену детьми, старался пробудить в ней материнский инстинкт, подсознательно понимал, что кроме детей вряд ли что-то могло дать ей стимул к жизни.
Кримські лікарі виявились безсилими і виписали її додому помирати. Залишився єдиний шанс – лікування у Москві. Але грошей на це родина не мала. 
Серед охочих допомогти була і Ксенія Симонова, яка нещодавно отримала звання переможниці шоу «Україна має талант». Вона створила піщаний кліп «Дві причини, щоб жити», завдяки якому історія Ольги стала відома усьому світові. 
Ксенія Сімонова, переможниця шоу «Україна має талант»:
У него было очень много просмотров, и очень много просмотров из-за рубежа. Люди писали огромные комментарии о том, что эта история вдохновила меня бороться дальше.
Гроші на боротьбу з раком знайшли. Московські лікарі визначили точний діагноз – лімфома 4 стадії. 9 місяців лікування, 8 курсів хіміотерапії. З собою у жінки завжди була Біблія і фотографія маленьких дочок. 

Ольга Кравчук, колишня онкохвора:
Когда я еще в больнице лежала, когда не могла к ним поехать, муж постоянно записывал мне ролики на телефон – как они ножками болтают.
Відтоді, як Ольга закінчила лікування, минуло 4 роки. Лікарі кажуть: на п’ятий рік вона може вважати себе зовсім здоровою. Але вже сьогодні Ольга живе абсолютно повноцінним життям. Вона, як і раніше, завжди поруч з доньками і чоловіком.
Вже кілька років Ольга пише книги – пристрасть до пера з’явилася під час хвороби. Одне з її оповідань – «Янголи не плачуть» – перемогло у міжнародному конкурсі та увійшло у збірку історій про рак. Тепер Ольга мріє видати справжній роман. В ньому – історія її болю, надій та перемоги.
Ольга Кравчук, колишня онкохвора:
Болезнь породила во мне страх и заглушила мужество, но я усвоила, что нет такой боли, которую не уняла бы смерть. Неизлечимые почти всегда теряют жизнь, но только не надежду. Хорошо, что я все еще жива.
ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити СТБ -
поставте 2 чесних галочки:

1.

2. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля