PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
У близнят одночасно відмовили нирки – 3-й рік шукають донорів | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У близнят одночасно відмовили нирки – 3-й рік шукають донорів

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Вони народилися в один день, майже одночасно заслабли на цукровий діабет, і їм одночасно відмовили нирки. Близнючки з Чернігівщини третій рік прикуті до апаратів діалізу. Їм усією громадою збирають гроші на лікування і шукають донорів. «Вікна» поруч. 
Лариса Михайлівна показує дитячі фотки своїх доньок. Тоді їх було годі розрізнити. Близнючки ж-бо. 
У них на двох не лише одна зовнішність, а й одні… болячки. У 10 років Юля перегрипувала. Грип дав ускладнення – цукровий діабет. Перехворіла лише Юля, але високий цукор виявили і в Марії. 
Інсулін, гори пігулок для пониження тиску, бригади «швидких» – так минули їхнє дитинство та юність. 
Згодом у ОБОХ сестер і МАЙЖЕ ОДНОЧАСНО припинили працювати нирки. Марія ледь устигла розпочати процедуру гемодіалізу. Понад 4 години її кров пускають через спеціальний апарат – так звану «штучну нирку». 
Три роки, тричі на тиждень вона ганяє свою кров. І це шалено виснажує її. 
Марія Матвієвська, потребує пересадження нирки:
Это большая нагрузка на сердце, это шок для организма. Каждый раз у тебя забирают кровь, потом тебе ее отдают. 
Її сестрі Юлі хворі нирки замінює інший діаліз – перитонеальний. До її очерев’я під’єднано катетер. Усередину себе чотири рази на день, щодня, вона заливає спеціальний розчин. 
Владислав Закордонець, заввідділу націнституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Они нуждаются в трансплантации. Чем длительнее они будут лечиться на гемодиализе, тем большая вероятность развития сопутствующих патологий, много проблем связанных с нарушением обменом веществ и прочие прочие, поэтому чем быстрее можно будет провести такую трансплантацию, тем лучше.
Саме до трансплантолога Владислава звернулися близнючки. Він би й радий допомогти, але в Україні востаннє пересаджували нирки – 2008-го. Відтоді через законодавчу заборону трупних донорів знайти неможливо. А рідних – нема. Здоров’ям матері і брата, в якого в самого двоє дітей, ризикувати не хочуть. 
У Юлії є чоловік, але вона забороняє йому ставати донором – він годує сім’ю фізичною працею. Раптом щось станеться, а в них – 4-річний Андрійко. А в Марії Богданчик. Через її хворобу синові стався крововилив у мозок ще в лоні. Лікарі діагностували дитячий церебральний параліч. 
Марія Матвієвська, потребує пересадження нирки:
У меня появился на свет больной ребенок, я все внимание отдавала ему. Мы его лечили, мы возили его в клиники, массажисты – на дом, мы нанимали логопедов, психологов, чтобы занимались, а себя, как мать, я все силы бросила на поднятия ребенка, я себя забросила.
Подумують про донора в Білорусі – там це 55 тисяч доларів за нирку. А органів треба два – обом сестрам. Назбирувати на них допомагає Ліана Петрівна. Навесні жінка зорганізувала доброчинний концерт зі збором грошей. А ще – написала статтю в місцеву газету. Таким чином уже є понад 15 тисяч гривень – перші початки. 
Сестри вірять, що небайдужі люди відгукнуться. Але кажуть, що поки не знайдеться дві нирки – для них обох – під скальпель не лягатимуть. 
В Україні на донорську нирку чекають у середньому років по п’ять. Сподіватися на дві одночасно – тяжче.