PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

В Україні стало неможливо захистити природу

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Захистити природу в Україні стало неможливо. Через правову колізію екологи не можуть більше створити жодного заповідника чи заказника. А отже – захистити ліс від вирубки й забудови. Натомість, інший шлях – заповідання через указ президента саботується місцевими громадами. Чому Україна може залишитися без заповідної справи, та хто не дає Президенту створювати нацпарки – знає Ігор Андрющенко.
Заказником Нагольний Кряж на Луганщині захисники природи пишаються. 500 гектарів унікальних в межах України степів, кілька десятків червонокнижних видів тварин та рослин – усе це стало заповідним цієї весни. Голова сільради, що активно допомагав у створенні, каже, встигли врятувати степи від забудови та знищення.
Микола Стужук, Матвіївський сільський голова:
Вполне возможна была бы здесь добыча полезных ископаемых, знаете, что при добыче уничтожается вся флора. Будем надеяться, спасли.
Але Нагольний кряж став останнім успіхом екологів. Уже кілька місяців в Україні неможливо зробити заповідною жодну територію.
Стоси паперів, місяці роботи наукових установ, усе це перекреслено неточністю законодавства. Адмінреформа скоротила органи міністерства, що опікувалися заповіданням. А от передати їхні функції іншим установам просто забула.
Олексій Василюк, заступник голови національного екологічного центру:

Виходить, що обласні управління мінприроди ліквідували за непотрібністю, за потрібністю створили органи при обладміністраціях, але ці нові органи не мають права займатися створенням об’єктів ПЗФ. Вся робота по заповіданню в Україні, на ній поставлена крапка. Я надіюся, що питання це – суто технічне. Будуть внесені зміни в законодавство.
У міністерстві екології чекають від депутатів змін до закону, які дозволять засновувати заповідники. Кажуть, єдиний шлях, що залишився нині, аби захистити територію – це безпосередній указ Президента. Але якщо до 2010 року так започаткували понад 40 парків, то за останні 3 роки – жодного. На підписі у Президента – 10 указів. Серед них і про створення нацпарку Біличанський ліс поблизу Києва.
Григорій Парчук, керівник відділу розвитку природно-заповідного фонду Мінекології:

Труднощі певні є, але вони пов’язані не з президентом. Це насамперед стосується заборони мисливства в біосферних зонах нацпарків.
Але як мисливство може вибити заповідну справу? Екологи пояснюють – ще 3 роки тому полювання в нацпарках було дозволено. Але закон під тиском захисників природи змінили. Депутати та чиновники на місцях, що полюбляли полювати, позбулися своїх угідь, і стали саботувати створення нових нацпарків. Виконкоми міст та селищ перестали погоджувати проекти нацпарків і почали судитися з міністерством.
Григорій Парчук, керівник відділу розвитку природно-заповідного фонду Мінекології:
Підготовка матеріалів проекту створення це боротьба. Коли ми створювали нижньосульский природний парк, окремі депутати організовували кампанії проти нас, в газетах такі статті були! Це було страшно!
У Міністерстві сподіваються, заповідну справу в Україні не знищують навмисне, вона лише переживає скрутні часи через правову колізію. Екологи обіцяють протестні акції та пікети, якщо зміни до закону так і не будуть ухвалені. Але що робити з мисливським лобі на місцях, не знають ні ті, ні інші.