У Болгарії інтелігенція влаштувала мітинг на «Трикутнику влади»

Вікна-Новини

Вікна 22:00

В Болгарії безкровний протест улаштувала інтелігенція. Відставки уряду вимагають двічі на день. 
Трикутник влади – так називають майдан у центрі Софії. Бо тут адміністрація Президента, уряд та офіс панівної партії. Громадяни приходять сюди мітингувати двічі на день: перед роботою – з восьмої до дев’ятої ранку . Та ще раз після – з 18-ї до 21-ї. Головний інструмент політичної боротьби – сюрчок, він є у кожного. Розміри, колір, конструкція та голоси сюрчків найрізноманітніші. 
Сценарій ранкової й вечірньої акції протесту щодня незмінний. Насюрчавшись на майдані «Трикутник влади», ідуть головним проспектом сюрчати під стіни Парламенту. Чоловік продає прапорці та свистки. Це для нього практично як дні футбольних матчів. Продукція розходиться дуже добре, коштує від двох левів – це майже євро.
На майдані майже 20 тисяч люду. Студенти, вчителі, лікарі, актори, художники. Пані Альбена викладає українську мову в одному з місцевих університетів. Пояснює, які саме гасла вигукують її земляки під урядовими вікнами.
Албена Саминова, викладачка української мови:

Це означає оставка, оставка, щоб влада пішла, бо народ дуже розчарований тим, що вони пустили мафію у владу.
Цього разу вимоги у людей не економічні, а політичні. Обурилися через скандальне призначення, коли на чолі служби безпеки Болгарії спробували поставити фігуранта корупційних скандалів. Та під тиском мітингуючих його таки змінили. 
Тутешні кажуть, вийшли, аби повернути мораль політикам. Із собою на майдан батьки беруть дітей. Силового протистояння тут, кажуть не допустять.
Петко Георгієв – відомий болгарський журналіст та оглядач. Розповідає, що люди домовляються виходити на протест через соцмережі.
Петко Георгіев, громадський діяч:

Протест поддерживают около 80 процентов болгарского населения. Судя по настроению людей, несмотря на погоду, сегодня хорошая, но вчера был дождь, я думаю, что это будет продолжаться долго.
Серед плакатів про відставку «Вікна» помітили згадку про Україну. Кажуть, їхній колишній прем’єр, а нині голова болгарської панівної партії – родом із України. Та до українців тут це єдина претензія. 
Мітингуючий:
Україна окрім того тут добре римується. Я знаю про вашу країну лише, що вона незалежна, що ваш колишній прем’єр за ґратами та що у вас теж відбувається боротьба за владу.

Євгенія Мотрич, журналістка:
Ранкові протести не такі волелюдні як вечірні. Болгари їх називають кавовими. Доки депутати збираються на роботу, протестувальники скандують свої гасла і п’ють каву.
Попри щоденні протести прем’єр уже не раз заявляв, що не піде у відставку. А парламентарі оминають мітинг. На вході до будівлі парламенту рештки помідорів та яєць. Залишки від кількаденних акцій. Місцеві поліцейські і вранці, і ввечері просто спостерігають. 
Востаннє болгари так масово виходили на вулиці цієї зими – тоді вимагали скасувати захмарні ціни на електрику. Тоді до них дослухалися. Та вимоги про відставку через економічну кризу, попередні рази 97-го – були не такими мирними як нині.
Албена, яка навчає болгарів української, та її коліжанки з університету вірять, що цього разу кийки поліції не знадобляться.