Волинську трагедію, яка сталася 70 років тому, назвали «етнічною чисткою»

Вікна-Новини

Вікна 22:00

Волинська трагедія для поляків – це етнічна чистка з елементами геноциду, але власне не геноцид. Так вирішив польський сейм. Для визнання геноцидом забракло кількох голосів. Але навіть таке пом’якшене формулювання, на думку українських істориків та громадських діячів, напружує українсько-польські стосунки. Нагадаємо, за 40-х років минулого сторіччя в етнічному протистоянні загинули десятки тисяч і поляків, і українців.
У Сеймі союз лівих демократів пішов у наступ. Частина депутатів воліє, щоби в постанові Сейму волинські події назвали геноцидом. 
Лешек Мілер, голова опозиційної партії «Союз демократичних лівих сил»:
Це був геноцид і тут не може бути жодних сумнівів, а те, що в прийнятому законопроекті немає цього слова. Це ознака того, що відбувається звичайна політична гра. Пам’ять про цю трагедію є важливіша, ніж політичні різниці між партіями.
Але спікер польського парламенту ставить лівих на місце. Каже, нині з Україною сваритися не час. 
Єва Копач, спікер польського сейму:
Ми можемо розказувати своїм внукам, своїм дітям, яка була правда і про цю всю історію. Однак тут є ще один важливий елемент, котрий потрібно враховувати,  а саме добра політика для держави. Ми не можемо ізолюватись, палити мости. Тоді коли глави Церков заохочують нас до поєднання і тоді коли є певні вчинки, котрі свідчать про те, що ми являємось послом України для того, щоб вона вступила в Євросоюз, ми повинні дбати про те, щоб вирвати Україну з обіймів Росії.
Питання на голосуванні за те, щоби назвати події на Волині «геноцидом поляків», провалилося – 212 депутатів проголосували «за», 222 проти, троє утрималися. 
Тепер події Другої світової, що розгорталися на Волині між УПА та Армією Крайовою, поляки називатимуть м’якше: «етнічна чистка» замість «геноцид». Але навіть таке рішення Сейму, на думку громадського комітету примирення – є кроком назад на шляху до порозуміння між двома країнами. 
Під словами «однобічна ухвала сенату образлива для сучасних українців, які шанують своїх предків» підписалися перший президент Леонід Кравчук, патріарх Філарет, кардинал Любомир Гузар, історик Володимир В’ятрович та інші. 
Володимир В’ятрович, історик:

Якщо ми говоримо про польсько-український конфлікт, то тут українці і поляки були одночасно жертвами і такими, хто чинив злочин проти іншої нації.
Також історики нагадують – примирення щодо Волинської трагедії було вирішено ще 10 років тому. Лідери держав Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський відкрили пам’ятник українсько-польського примирення та виголосили спільну заяву.

Леонід Кучма:

Сьогодні ми ставимо собі мету діяти в дусі історичного примирення, засуджуючи обопільні кривди. Дуже важлива готовність польської сторони відкрито обговорювати жертви з українського боку, адже мирне населення волинського краю також зазнало тяжких втрат в 43-44 роках.

Олександр Кваснєвський:

Стоїмо у підніжжя хрестів. Вони є знаком муки, але й надії. Ці хрести символічно височать над могилами поляків і над могилами українців. Ми повернулися і стоїмо, поляки і українці, на замученій землі.
За два дні на Волинь знову приїде польський президент. Тепер вже Броніслав Комаровський молитиметься за жертв Волинської трагедії.