PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
У столичних водоймах може бути повно фекалій | Вікна-Новини
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InZpa25hLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

У столичних водоймах може бути повно фекалій

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Обережно, у столичних водоймах може бути повно фекалій. Несумлінні люди під’єднують до труб, із яких напряму виливається в річки й озера – фекальні стоки, аби заощадити на офіційній каналізації. Статистика просто приголомшує. На кожні сто метрів – увага! – аж 8 урізань у каналізацію. Сьогодні столичні урядовці вкупі з дигерами полізли в дощову каналізацію й схопилися за голову. 
На пляжі чистоту Дніпровської води цензурно обговорюють лише на камеру. Валентина й Оксана вкотре прийшли сюди, аби скупатися. Сьогодні заглянули у воду і передумали.
Про якість столичних водойм щороку складають нові анекдоти, щороку їм присвячують карикатури й фотокартки. 
Дигер Михайло вдягає костюма, аби спуститися вниз у зливову систему. Сюди має стікати чиста дощова вода. Звідси потік прямує до колектора, він упадає в одну з київських річок, яка зрештою виливається в Дніпро. 
Це – не вода. Це – каналізаційна нечисть. Труби врізають у зливову систему, аби не робити власної вигрібної ями. Михайло проходиться вулицею й фільмує десяток таких урізнИх труб.
Доки Михайло лазить під землею, урядовці на землі жахають цифрами – із 21-ї тисячі приватних осель у столиці лише 8 тисяч користуються каналізацією. 
Вікторія Яковлева, радниця голови ПАТ «Київводоканал» із питань інформполітики:

Людство стільки віків знає, що таке централізована каналізація, що про це говорити навіть смішно. Є проектні організації, які це планують, можна до них звернутися. 
Пані Неля тут живе і ледь не плаче на камеру. Каже, зробити звичайну вигрібну яму – не дозволяє санстанція – треба ставити спеціальну, яка сама очищує стік. А вона дорога – приблизно 20 тисяч гривень. Кілька років тому місцева влада вже хотіла каналізацію тут провести, але гроші на неї десь зникли. Зробити ж це самостійно дорого. 
Тим часом на поверхню підіймається Михайло. На кожних ста метрах він нарахував по 8 незаконних урізань. Досвідчений дигер сам очманів.
Михайло Сторожук, дигер:

Они не понимают, что они сливают воду в пруды, в этих прудах купаются люди и рыба. Им плевать на все, они закрылись у себя, и сливают свои нечистоты. 
І його слідом у каналізацію ступають робітники ЖЕКу. Вони врізання бетонують. Цей бетон протримається недовго, викрикують місцеві. На аргументи Михайла їм байдуже. Тим часом столичні урядовці обіцяють на цій вулиці не спинятися й далі труситимуть столичний приватний сектор, сподіваючись, можливо хоча б так зроблять столичні водойми чистішими.