На Харківщині декілька селищ залишилися без лікарні

Вікна-Новини

Вікна 18:00

Мешканці кількох селищ на Харківщині готові на все, аби мати лікарню. Вони оббивають пороги посадовців, пишуть звернення до міністрів і вже дійшли суду. Бо не отримують належної медичної допомоги. Через економію лікувальний заклад у їхньому селі закрили. Натомість урядовці кажуть, що  їм має вистачати й сімейного лікаря з амбулаторією. 
В селище Першотравневе проживає понад 2,5 тисячі людей. Олександр Васильович живе одинаком. Йому 60, і він – інвалід другої групи. До «Вікон» виходить з власним медом, бо бджоляр. Останнім часом змушений удаватися до народної медицини, аби хоч якось собі допомогти. Бо медицина офіційна, каже, стала недоступною.
Пенсіонер скаржиться, що лікарню, де лікувалося понад 6 тисяч люду з довколишніх сіл, закрили. Лишили тільки амбулаторію. 
«Аби потрапити до найближчої лікарні зі стаціонаром, звідки не треба буде щодня повертатися на ночівлю додому, Олександрові Дерію доведеться подолати більше 20 км автобусом. Тут, у сусідніх Бірках, можуть запропонувати лише денний стаціонар. Що для нього, інваліда, якому важко зробити навіть кілька кроків, вкрай незручно», – розповідає журналістка Марія Малевська. 
За документами, тут має бути 20 ліжок денного стаціонару, а насправді лише 6. Медики твердять, що у більшій кількості просто нема потреби. Усе чистенько, з ремонтом – власним коштом працівниць, але лише до обіду. Після – хворі мають іти додому. 
Аби повернути на село повноцінну лікарню, пенсіонер зібрав півтори тисячі підписів та томи скарг і заяв до можновладців. 
Діда почули. Лікарню в селі відкрили. Та замість державної – приватну. Люди скаржаться, що така медицина їм недоступна. Тож змушені їздити за десятки кілометрів до сусіднього району. Так, наприклад, мама 2-річної Насті педіатра навідує в сусідньому районі, там же й народжуватиме. 
Місцеві посадовці твердять, у відкритій приватній клініці має бути 4 соціальні місця – для інвалідів і ветеранів. Проте керівництво закладу показати їх – категорично відмовилися. У сільраді вважають: лікарня, як така, у цій місцевості і не була потрібна, ще донедавна їм доводилося утримувати на балансі два заклади – у Першотравневому та Бірках, плюс, фельдшерсько-акушерський пункт – задорого. 
«Збитки для сільради по утриманню цих закладів були колосальні! Якщо це стаціонар, ми ж, ви самі розумієте, ми повинні і годувати їх, і лікувати, і ми доходили до того, що лікування на день по нашій раді складало 2 грн. Уявіть собі!» – жаліється Бірчанська сільська голова Тетяна Давиденко.
Олександр Дерій, хоч і кульгає, дійшов Києва, але у харківських судах довести право на здоров’я не зміг. 
Вищий Адмінсуд став на бік мешканців села – вирішив доправити справу на перегляд. Назад, знову до харківських судів. 
ВІТАННЯ!
Будь ласка, допоможіть нам покращити СТБ -
поставте 2 чесних галочки:

1.

2. Мені

Будь-ласка, заповніть всі поля